У знахарів, чи то народних цілителів, є кілька періодів збору лікарських трав. Один з них припадає на свято Івана Купала (за церковним календарем — Різдво Івана Хрестителя, Предтечі), яке завжди відзначаємо 7 липня. Вважається, що тоді вони набувають найбільшої чудодійної сили. Зрештою, таке підтверджує і фахова медицина.
За народними повір’ями, саме дивовижної Купальської ночі розцвітає раз на рік (і то на коротку мить) чарівною квіткою папороть. Якщо її знайдеш — пізнаєш мову тварин і птахів, зможеш спілкуватися з рослинами їхнім шепотом. У Купальську ніч також можна знайти таємничу розрив-траву. Вона неодмінно підкаже, де закопано скарби… Принаймні, вірили у ці побрехеньки…
А якщо серйозно, то такі трави, як звіробій, ромашка, материнка, подорожник о цій порі справді набувають найбільшої цілющої сили. Не менш чудодійними стають не тільки ягоди, а й корінці, стебла, листя суниці, чорниці. Останню ще називають “івановою ягодою”.
Повсюди в Україні рекомендувалось збирати на Івана Купала лікарські рослини – “купальське зілля”. Знахарі, і не тільки вони, а й дбайливі господині запасалися пучечками таких трав. Збирали до сходу сонця, допоки рослини вкриті росою. Пересвідчилися на практиці, що вони лікують застуду, нежить, головний біль, зцілюють від безсоння. Така собі “домашня аптечка”, подарована людям її величністю Природою. От тільки ставитись до неї потрібно бережно.
Тарас ЛЕХМАН, журналіст