Із здобуттям Україною Незалежності одним із найважливіших завдань, що постало перед державою, було створення всебічних умов для розвитку і утвердження української мови як державної. Це свято гуртує усіх нас на шляху відродження духовності, зміцнення державності, формування громадського світогляду. Адже кожен народ відбувся лише тоді, коли усвідомив себе у рідному слові.
Указом Президента України 1997 року День української писемності та мови було встановлено 9 листопада, оскільки саме цього дня православна церква вшановує пам’ять Преподобного Нестора-літописця (1050–1114). «Повість минулих літ» Нестора Літописця – це перша пам’ятка Русі, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Цей твір був і залишається найвидатнішою пам’яткою літописання. Тому Нестора-Літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, але й словесності.
Мова – одна з головних ознак нації, вона забезпечує єдність функціонування і розвиток етносу у просторовому і часовому вимірах. Мова – могутній дар животворчої й невичерпної скарбниці, з якої ми черпаємо уявлення про світ, свою родину й увесь свій край. До скарбниці рідного слова кожне покоління привносить коштовності глибоких сердечних порухів, історичні події, вірування та погляди. Українська мова змістом, багатством, глибиною й різноманітністю переживань, відбитих у ній, красою й мелодійністю посідає одне з перших місць серед мов народів світу. Саме вона підтримує свідомість національної єдності українського народу, любов до Батьківщини й пошану до себе.
Прес-служба ДП «Львіввугілля»