Народними депутатами України Михайлом Бондарем, Артуром Мартовицьким, Олексієм Рябчиним та Юлієм Іоффе – членами Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки направлено звернення до Прем’єр – міністра України Гройсмана В. Б. щодо необхідності подолання кризового стану державних вугільних підприємств та розв’язання соціально-економічних проблем вугільної промисловості України.
На теперішній час вугільна промисловість України опинилася в ситуації коли подальше зволікання із вирішенням проблем галузі призведе до вкрай негативних економічних та соціальних наслідків.
Дефіцит власних коштів вугледобувних підприємств та не обґрунтоване суттєве зменшення державної підтримки галузі за всіма бюджетними програмами, починаючи з 2015 року і до цього часу, призвело до зриву виконання завдань із підготовки запасів та ведення очисних вибоїв, проведення гірничих виробок, зростання заборгованості та неможливості виплачувати в повному обсязі поточну заробітну плату, а також поглиблення соціальної напруги та протестних настроїв у шахтарських колективах і вугледобувних регіонах.
Так, з початку поточного року проведено лише 21,7 км розкривних і підготовчих виробок проти 66,3 км у 2014 році, а введення нових лав скоротилося з 73 у 2013 році до 18 у поточному, тобто в 4 рази менше. Державні підприємства галузі за три роки не видобули близько 5 млн. тонн вугілля на суму майже 3 млрд гривень.
Ситуація погіршується через значну зношеність основних фондів вугледобувних підприємств, при цьому оновлення потребує як стаціонарне, так і видобувне та прохідницьке обладнання на майже всіх підприємствах галузі. В середньому обладнання стаціонарних установок шахт вичерпало встановлений ресурс майже на 80%, а близько 40% підйомних машин, вентиляторів головного провітрювання, стаціонарних компресорів та насосних установок потребують заміни.
Підприємства галузі востаннє змогли оновити обладнання для проведення підготовчих та видобувних робіт у 2012 році, а на теперішній час коефіцієнт використання механізованого кріплення впав до 33,4%, очисних комбайнів – до 24.6%, прохідницького обладнання – до 50% тощо.
Працівники не забезпечуються засобами індивідуального та колективного захисту, що загрожує збільшенням виробничого травматизму, а також зупинкою робіт через заборону доступу людей з шахти.
Через недостатнє фінансування робіт з ліквідації вугледобувних підприємств, постійно зриваються плани їх закриття, що призводить до щорічного зростання вартості таких робіт, а також додаткових витрат на утримання шахт.
Крім того, так і не вирішується питання відновлення списків виробництв, робіт, професій, посад – показників, зайнятість в яких дає право на пільгову пенсію за віком, які не обґрунтовано були скасовані для частини працівників галузі постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 24 червня 2016 року.
Станом на кінець серпня 2017 року борги із заробітної плати за 2015 – 2017 роки сягнули 303 млн. грн. з нарахуваннями, а рівень її виплати за 2017 рік склав 94%.
Підприємства не змозі самостійно забезпечити виплату заробітної плати і потребують державної підтримки. Оскільки, передбачений обсяг видатків за бюджетною програмою КПКВК 1101110 «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції» у сумі 1 429,0 млн. грн вже використано, потребується внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» щодо збільшення бюджетних видатків за зазначеною програмою на 888,4 млн. грн.
Виділення коштів дозволить вийти на рівень забезпечення виплати заробітної плати працівникам вугільної промисловості до кінця поточного року.
Відповідно до граничних обсягів, доведених Мінфіном, щодо підготовки бюджетних запитів до проекту Державного бюджету на 2018 рік та проекту прогнозу на 2018-2020 роки на вугільну галузь передбачено лише 2 бюджетні програми:
- 1101100 «Гірничорятувальні заходи на вугледобувних підприємствах» – по 290,0 млн грн. на 2018-2020 роки.
На 2018-2020 роки не передбачається взагалі видатків бюджету за наступними бюджетними програмами, які фінансуються у 2017 році:
- КПКВК 1101110 «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції»;
- КПКВК 1101530 «Державна підтримка будівництва шахти № 10 «Нововолинська»;
- КПКВК 1101160 «Заходи з охорони праці та підвищення техніки безпеки на вугледобувних підприємствах».
Такі обсяги бюджетного фінансування є згубними для вугільної галузі, призведуть до фінансового краху більшості шахт та значних соціальних потрясінь з непередбачуваними наслідками в шахтарських регіонах.
Для недопущення такого становища та створення сприятливих умов на нетривалий термін (2-3 роки) для активного реформування державного сектору вугільної промисловості шляхом його оптимізації та реструктуризації на 2018 рік необхідно передбачити наступні обсяги фінансування за бюджетними програмами:
- КПКВК 1101170 «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості» – 846 329,4 тис. гри;
- КПКВК 1101100 «Гірничорятувальні заходи на вугледобувних підприємствах» – 359 000,0 тис. грн;
- КПКВК 1101110 «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції» у сумі 3 047 463,2 тис. грн;
- КПКВК 1101160 «Заходи з охорони праці та підвищення техніки безпеки на вугледобувних підприємствах» – 200 000,0 тис. грн;
- КПКВК 1101200 «Державна підтримка будівництва вугле- та торфодобувних підприємств, технічне переоснащення зазначених підприємств» -2 597 683,0 тис. грн;
- КПКВК 1101530 «Державна підтримка будівництва шахти № 10 «Нововолинська» – 600 000,0 тис. гривень.
Особливої ваги питання реанімації та розвитку вугільної галузі набувають в умовах дефіциту енергетичного вугілля власного видобутку для потреб теплової генерації та інших галузей економіки. Подальше зневажливе ставлення до питань підтримки вітчизняного вуглевидобутку призведе до імпортозалежності та інвестування у вугільну промисловість інших держав.
Враховуючи, наведене та критичність фінансово – економічного стану підприємств вугільної промисловості, а також гостру соціальну напругу у вугільних регіонах, просимо невідкладно провести під Вашим головуванням зустріч за участю керівників відповідних урядових установ, голів обласних державних адміністрацій та керівників всеукраїнських вугільних профспілок з метою пошуку шляхів подолання нагальних виробничих та соціально – економічних проблем вугільної галузі для забезпечення енергетичної безпеки Держави.