Головосіки — народна назва церковного свята Усікновення Голови Святого Пророка Предтечі та Хрестителя Господнього Івана, яке християни східного обряду відзначають 11 вересня, сповнене не тільки багатьох церковних “табу” (передусім - обов’язкового строго посту), а багатьох народно-побутових пересторог.
Цього дня практикуючі християни справді дотримуються строгої дієти. Цікавий факт: Усікновення — єдиний день у році, коли варити та їсти борщ стає гріхом, бо і грішно нарізати для нього різні овочі (капусту, буряк, картоплю, моркву…). У цей день взагалі нічого не можна споживати, що зовні нагадує людську голову. Також не можна нічого різати та гострити, брати до рук ріжучі предмети — ніж, сокиру, сікач, серп… Навіть хліб треба ламати руками. (Щоправда, тепер у магазинах продають заздалегідь нарізаний хліб). Картоплю варили лише в мундирах, та й то зрідка, бо і вона нагадує людську голову. На обід найчастіше споживали кашу.
Люди вірили, якщо у цей день зрізати головку капусти, то може з’явитися кров, а коли з’їсти круглі овочі, що нагадують голову, то “з ними нечестивий вселиться у людину”.
Брати лопату до рук і працювати на городі — також не велено. Це вже за церковною традицією, бо свято належить до великих поминальних.
На Гуцульщині у день Головосіки намагалися не полювати на дичину. Хто порушить табу — залишиться без мисливських трофеїв аж на сім років. А от поліщуки, навпаки, цього дня збиралися полювати на вовків.
Вважали, якщо зібрати “святоянське зілля” (лікарські трави), залити його горілкою (але саму горілку споживати на Усікновення — борони Боже!) та добре настояти, то воно лікуватиме від багатьох недуг.
На Головосіки — період останніх гроз. Народна прикмета стверджує: “Як чути на Усікновення грім, то має бути довга і тепла осінь”.
Тарас ЛЕХМАН