17 вересня — церковне свято ікони Неопалимої Купини (інша назва — Мойсея, пророка і Боговидця). І хоч воно не належить за церковним календарем до визначних, великих (хіба що в окремих селах, містах справляють храмове свято), так тільки не сама ікона, яку вважають захисницею від пожеж і блискавок. Селяни ревно молилися до неї, прохаючи вберегти від стихії, захистити дім, людей і худобу.
Назва ікони походить з біблійного переказу. У книзі Вихід, де сказано про першу зустріч Мойсея з Богом, є розповідь, як пророк сидів у терновому кущі, що палав, але не згорав. Тобто Неопалима Купина — це незнищенна константа, безсмертя й постійне самооновлення.
На іконах Неопалима Купина, відомих ще з XVII століття, Богородиця, як правило, зображається в оточенні вогню, що символізує Її чистоту і непорочність на нашій грішній землі. (А гріх то творимо ми, люди). Ця Купина також символізує собою непорочне зачаття Матір’ю Божою Ісуса Христа від Духа Святого, яка залишається чистою та безгрішною й після народження Сина Божого. Вважається, що Матір Божа своєю благодаттю від ікони Неопалима Купина охороняє церкви, монастирі й будинки під час пожежі, відвертає полум’я від людей.
Є й інші типи ікони Неопалима Купина — восьмикутна зірка, в центрі якої Богородиця з Дитятком Божим на руках. Контури такої ікони (зірки) — емблема українських пожежників-вогнеборців.
Для українців біблійний вислів “Неопалима Купина” асоціюється з рідною Батьківщиною, яка навіть за найтяжчих часів зберігає свою велич, волю, духовність і традиції. Це особливо актуально тепер!
Українці завжди намагалися мати в оселях Неопалиму Купину. А на випадок пожежі брали ікону і з молитвою обходили навколо будівлі, охопленої полум’ям.
Тарас ЛЕХМАН, журналіст
м. Червоноград