Розповідь про історію гірничої галузі Львівщини не може бути повною без згадки про шахту “Візейська” (№8 “Великомостівська”), гірники якої підняли на-гора за час роботи копальні понад 33 мільйона тонн чорного “золота” та вписали в сторінки літопису Львівсько-Волинського вугільного басейну багато виробничих рекордів. Чимало з них пов’язані з іменем бригадира вуглевидобувників, Героя Соціалістичної Праці Анатолія АКІМОВА.
Зокрема, світовий рекорд продуктивності праці на малопотужних пластах у 1971 році – 120,5 тонн вугілля на одного працівника бригади на вихід, місячна продуктивність робітника – 2860 тонн. Ці цифри здавалися незбагненними тоді й зовсім захмарними видаються зараз. Проте факт залишається фактом – бригада Акімова піднімала на-гора понад півмільйона тонн вугілля на рік. Звичайно, не можна не зважати на те, що працювали шахтарі на передовій тоді техніці – новеньких КМ-87, й проблем з матеріально-технічним постачанням не було, проте жорстку виробничу дисципліну та високі вимоги до працівників згадують усі ветерани бригади. Шахтарський гарт там пройшли й очолювали свого часу вугільні підприємства Львівщини Володимир Локшин, Юрій Кунта, Анатолій Митрофанов, Анатолій Титюк.
Сам Анатолій Акімов у своїй статті в газеті “Шахтар Червонограда” писав так: “Працює в нашій бригаді рядовим робітником Анатолій Титюк. Його біографія подібна на сотні й тисячі доль ровесників. Вчився в школі, служив в армії, працював, згодом став шахтарем… Без відриву від виробництва закінчив Дніпропетровський гірничий інститут. Робітник-інженер? А чому б і ні?”. Далі йдеться: “Наша бригада вирішила за неповних два роки видобути один мільйон тонн палива. Минулий 1976 рік ми пройшли успішно: 20 листопада видали на-гора 500 тисяч тонн вугілля, з них 26 тисяч понад план. Цього року теж працюємо по-ударному…”
Начальнику вуглевидобувної дільниці шахти “Візейська” у 1967-1992 р.р. Володимиру Демідову нині 87 років. Сивочолий ветеран згадує, що посування лави 200-300 м за місяць для бригади Анатолія Акімова було нормою, і це був часом найвищий показник у вугільній галузі усього колишнього Союзу.
- Кажуть, немає незамінних людей, говорить Володимир Олексійович. – Згоден, та не зовсім. Пішов на пенсію Акімов. Три роки дільниця працювала без бригадира – не могли знайти повноцінну заміну. Хоча колектив був сильний… Згодом гірники віддали перевагу Ярославу Гавронському за його виваженість, розсудливість і майстерність. Як же не згадати гірничого майстра, потім помічника начальника дільниці, славного орденоносця Степана Грицака. Я в усьому йому довіряв, як сина люблю (вже багато років Степан Грицак очолює передову вуглевидобувну дільницю на шахті “Лісова”).
Шахта уже вичерпала свої можливості, і, як кажуть, пішла на “пенсію”. Остання тонна вугілля з її надр піднялася на-гора 1 липня 2009 року. За два роки закінчено ліквідацію гірничих виробок. Наша довічна шана всім поколінням гірників “Візейської”.
На фото: колектив бригади Анатолія Акімова (перший справа) з шахти №8 “Великомостівська” працює у рекордному режимі; начальник дільниці Володимир Демідов та бригадир Анатолій Акімов (зліва направо). За матеріалами газет “Шахтар Червонограда” №90 від 30.07.1977р. та №16 від 6.02.1986р.
За матеріалами газети «Гірник»