Напередодні 60-літнього ювілею вугільного басейну Львівщини, здійснюючи ретельний пошук архівних матеріалів про минувшину шахтарського краю, журналісти шахтарського часопису не змогли оминути волинську землю, де перші тонни вугілля Львівсько-Волинського басейну пішли на-гора трохи раніше, у 1954 році. До 1998 року волинська та львівська групи шахт працювали в одному виробничому об’єднанні “Укрзахідвугілля”.
 |
 |
А робітничі кадри для шахт готувала з листопада 1953 року Нововолинська гірничопромислова школа №1. Протягом десятиліть відбувалися різні організаційні зміни, додавалися нові, вже не гірничі спеціальності. Зрештою, наказом МОН України №211 від 7 квітня 2003 року професійно-технічне училище №1 міста Нововолинська реорганізовано у Нововолинське вище професійне училище, директором якого призначено Валентину Приступу. В училищі розпочалась ступенева підготовка за спеціальністю “експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв” освітньо-кваліфікаційного рівня “молодший спеціаліст”, термін навчання 5 років.
 |
 |
Як розповідає голова циклової комісії з гірничих дисциплін, викладач електротехнічних дисциплін Тамара Харевич, нині цю спеціальність опановують понад півсотні студентів. А Василь Рудець, який свого часу очолював колектив шахти №5 “Нововолинська”, а нині є викладачем охорони праці в училищі, показав полігон, де дбайливо збережені зразки шахтної техніки, механізмів для проведення практичних занять.
- Маємо хорошу матеріально-технічну базу для учнів, – говорить він, – і дуже хотілось би, щоб попит на гірничі професії зріс. Колись тут випускали по 200 дипломованих шахтарів щороку. Багато надій покладали на те, що молодь отримає місце праці на шахті №10 “Нововолинська”, але її, на жаль, й досі добудовують…
Марія ЛУЦЕНКО
За матеріалами газети «Гірник»