12 лютого припадає велике церковне свято — Собор вселенських вчителів і святителів, Отців Церкви Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого.
Святкування цього дня встановлене у Візантії 1084 року на згадку про те, кому з них слід віддати перевагу, чи то “лаври першості”. Суперечки, що породжували серед християн розбрат, були припинені після чудового об’явлення (за деякими джерелами — уві сні) всіх Трьох Святителів Митрополиту Івану. Святі Отці вирішили раз і назавжди встановити злагоду та мир між віруючими, оскільки в жодному разі не хотіли бути причиною постійних чвар та внутріцерковних розколів. Тому день 12 лютого (знову ж, за деякими церковними джерелами, день чудесного об’явлення) став відзначатися як день пам’яті Трьох Отців Церкви, які “є як один”. Крім того, у церковних календарях різних конфесій християн східного обряду для кожного з них встановлено окремі дні вшанування.
Церковне Богослужіння оспівує і прославляє Трьох Святителів за їхню палку любов до Бога та ближніх, непохитність у вірі та значення їхньої діяльності для Святої Церкви Христової, світлі чесноти: силу волі, чесність і мудрість. Тому їх так і називають: Преблаженний Василій Великий, Всемудрий Григорій Богослов та Всечесний Іван Золотоустий. Народ завжди цінував ці людські риси. А порядок імен визначено датами їхнього життя. За українською абеткою, це ще й алфавітний порядок.
Церковна традиція забороняє на Трьох Святих важку фізичну працю. Вважають, що у цей день “не можна прясти, бо будуть на тілі нариви”.
Народна прогностична прикмета стверджує: “Якщо на Трьох Святих хурделиця, то вона гулятиме аж до Стрітення”.
Тарас ЛЕХМАН