Історія Геологорозвідувальної експедиції нерозривно пов’язана з відкриттям та розвитком родовищ вугілля на теренах Волині та Львівщини.
Проблема вугленосності Західної України була висунута та теоретично обгрунтована в 1912 році геологом-тектоністом Михайлом Тетяєвим. Він припустив, що між Українським кристалічним масивом та південним продовженням Келецько-Сандомирської антикліналі залягають палеозойські, в тому числі кам’яновугільні відклади. У 1932 році польський вчений-геолог Ян Самсонович прийшов до висновку про поширення корінних відкладів карбону на захід – у басейні верхньої течії річки Західний Буг, припускаючи й відповідну його вугленосність. У 1938 році Сілезький промисловий концерн відкрив у Львові спеціальний буровий відділ і розпочав буріння поодиноких пошукових свердловин в районах міст Сокаля, Буська, сіл Тартакова, Задвір’я та інших з метою вивчення карбону.
Початок Другої світової війни припинив роботу. Незабаром західні області воз’єдналися з вже радянською Україною. Наприкінці 1939 року комітетом по справах геології була створена спеціальна комісія, був складений Генеральний план пошукових та розвідувальних робіт, опрацьовано фактичні матеріали дослідження та розвідок кам’яновугільних відкладів Західної України, проведені раніше.
У 1940 році організовано Державний трест “Львіввуглерозвідка”, який ще до початку військових дій на території України пробурив ряд пошукових свердловин. Згодом усі пошукові та дослідницькі роботи перервалися, а геологічні матеріали пошукових робіт, отримані до війни, були втрачені.
Після відновлення діяльності тресту в 1945 році знову розпочалися геологорозвідувальні роботи. Після створення Міністерства геології СРСР трест “Львіввуглерозвідка” був перейменований в трест “Львіввуглегеологія”. Ефективна розвідка вугілля розпочалася в 1948 році, коли у Луцьку був організований трест “Волинськвуглерозвідка”. Усі пошуково-розвідувальні роботи, розпочаті трестом “Львіввуглегеологія” на площі, розміщеній північніше від широти село Бубнів-місто Локачі, були передані тресту “Волинськвуглерозвідка”.
Першою геологорозвідувальною партією цього тресту стала Лисичанська геологорозвідувальна партія тресту “Ворошиловоградвуглерозвідка” (начальник Олександр Живолуп ), яка зі своїм штатом 16 березня 1948 року прибула на станцію Володимир-Волинський. Вона була перейменована на Володимир-Волинську геологорозвідувальну партію (ГРП). Крім цього, трестом були створені Турійська, Торчинська, Брестська, Бубнівська і Любомльська ГРП, а також гідрогеологічна і геологічна партії при тресті.
Промислове освоєння Львівсько-Волинського вугільного басейну розпочалося в 1949 році, коли Міністерством вугільної промисловості СРСР був організований Державний трест “Укрзахідшахтобуд” у м. Володимир-Волинський. А в 1950-1951 роках на детально розвіданих ділянках були закладені шахти №№ 1, 2, 3, 4 “Нововолинські”. В 1952 році розпочато будівництво шахт на Межирічанському родовищі (шахти №№ 1, 2, 3 “Великомостівські”), а в 1955 році – на розвіданих ділянках Забузького родовища (шахти №№ 1, 2 “Червоноградські”.).
Після виконання основного обсягу геологорозвідувальних робіт в басейні Володимир-Волинська ГРП увійшла до складу Волинської комплексної ГРП і підпорядковувалася тресту “Укрвуглегеологія” (м. Дніпро). За чотири роки Волинська комплексна ГРП була підпорядкована Львівському Раднаргоспу, а з квітня 1961 року – комбінату “Укрзахідвугілля”.
У 1965 році вона перейшла в підпорядкування Головгеології Мінвуглепрому УРСР. Великий організаційний внесок в становленні, виконанні геологічних завдань Володимир-Волинської ГРП і Волинської комплексної ГРП внесли начальники Олександр Живолуп, Петро Сабелькін, Володимир Буртовий, Володимир Воронін, головні інженери Віра Шпакова, Микола Тимошенко , Василь Єршов, Ілля Ізмалков, Бенедікт Попель, старші геологи Катерина Кашеварова, Сергій Храпкін, Клавдія Коретнікова та Василь Світличний.
На базі Волинської комплексної ГРП і геологічних служб трестів “Нововолинськвугілля” і “Червоноградвугілля” у липні 1967 року створено Львівсько-Волинське управління шахтної геології, розвідувального і технічного буріння, яке було підпорядковане тресту шахтної геології і технічного буріння МВП УРСР (м. Донецьк). (начальник Володимир Селінний, головні інженери Борис Джум, Ярослав Пастух).
У часи ведення масштабних розвідувальних робіт на вугільних теренах Західної України у штаті експедиції було понад сімсот працівників, десятки одиниць спеціалізованої бурової техніки, вантажні автомобілі тощо.
За наказом Міністерства вугільної промисловості УРСР у 1975 році управління було перейменовано у Львівсько-Волинську геологорозвідувальну експедицію. У лютому-листопаді 2006 року колектив геологів перейшов у Державне підприємство “Львівсько-Волинська геологорозвідувальна експедиція виробничого об’єднання шахтної геології та технічного буріння”, а з кінця цього ж року і до липня 2013-го геологи працювали у Державному підприємстві “Львівсько-Волинська геологорозвідувальна експедиція”. У липні 2013 року колектив увійшов до складу ДП “Львіввугілля” як відокремлений підрозділ “Геологорозвідувальна експедиція”.
У 2018 році колектив ГРЕ проводить режимні спостереження за станом поверхневих, грунтових та підземних вод гірничих відводів шахт для зведеного цільового звіту та бази даних про динаміку стану екологічного середовища Червоноградського геологопромислового району, складає звіти “Повторна геолого-економічна оцінка запасів вугілля” шахт “Степова”,”Лісова” та оформляє перемаркування вугілля балансових запасів відповідно з ДСТУ 3472:2017, надає шахтам висновки про очікувані припливи води під час проведення очисних робіт в лавах, обстежує й ремонтує гідросвердловини.
З лютого 1997 року колектив ГРЕ працює під керівництвом досвідченого інженера Романа Ровицького, який координує роботу фахівців та вирішує численні організаційні питання. Головний інженер Борис Сірий забезпечує виконання польових робіт з буріння гідрогеологічних свердловин для потреб шахт у воді, тампонажі старих свердловин перед підробкою їх гірничими роботами з метою запобігання прориву води у виробки.
Я працюю у ГРЕ з 1967 року, починав як технік-геолог, потім став дільничним геологом, начальником геологічної дільниці, а останні 18 років працюю головним геологом. Камеральні роботи з аналізу та узагальнення результатів розвідувальних робіт для складання геологічних звітів виконує геолог Лариса Грищенко. Побудовою графічних матеріалів до геологічних звітів займається Ольга Сидор.
Давно працює в ГРЕ інженер з організації нормування праці Тетяна Чемерис. Головою профспілки організації є Надія Гашинська. Машиністи бурової установки Михайло Цимбалюк, Сергій Бойко та водій Леонід Бохотниця за допомогою спецтехніки виконують буріння свердловин для води, а також повторний тампонаж старих геологорозвідувальних свердловин та ліквідаційне тампонування недіючих гідрогеологічних свердловин.
Наразі ГРЕ – це єдина організація Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в регіоні, що виконує специфічні геологічні та гідрогеологічні роботи на полях діючих шахт та їх резервних блоків, проводить режимні спостереження в зв’язку з ліквідацією шахт для оцінки еколого-гідрогеологічних наслідків закриття вуглевидобувних підприємств на довкілля. В 2017 році складено і проведено захист в ДКЗ України геологічного звіту з геолого-економічної оцінки запасів кам’яного вугілля поля шахти “Червоноградська” ДП “Львіввугілля”. На даний час завершується складання аналогічного звіту по шахті “Степова”.
Микола КОРОЛЬ,
головний геолог
Геологорозвідувальної експедиції ДП “Львіввугілля”.