Велику суботу в народі називають Тихою суботою, так як в цей день не прийнято веселитися і розважатися, варто утриматися і від різних сварок. Великим гріхом вважають в цей день лихослів’я і лайку, тому потрібно стежити за своєю мовою. Ще одна назва Великої суботи — Крашальна п’ятниця — говорить про те, що пора братися за підготовку крашанок на Великдень. А ось продукти, які готують для святкового столу, їсти ще не можна. Ті, хто дотримується Великого посту, їдять сирі овочі і фрукти, хліб і п’ють воду. Господині готують паски, якщо вони не пекли їх заздалегідь.
Суботнім вечором віруючі, залишаючи вдома на столах «мале» частування, збираються в церквах і соборах на вечірню службу, в 12 ночі починається хресний хід, після якого служба триває. Прийшовши додому, віруючі куштують паски.
Великодній кошик прийнято збирати не в день Воскресіння, а в Страсну суботу. Кожна сім’я по-своєму підбирає продукти, які вважає за потрібне освятити, обов’язково наповнюючи кошик крашанками і пасками. Часто господині накривають свої великодні кошики вишитими рушниками. У Велику суботу жінки також прикрашають будинок гілками молодих дерев і свіжими квітами, що символізує новий початок і відродження життя.
Щороку в суботу перед Великоднем в Єрусалимі відбувається сходження Благодатного вогню. Багато тисяч паломників збираються в цей день в храмі Воскресіння Христового, щоб спостерігати одне з головних чудес православної церкви.