Починаючи з другої декади червня, але тільки через тиждень після Трійці, майже на всіх теренах України починали косити сіно. “До Зелених свят коса трави не торкається”. Однак кажуть: “Не те сіно, що в покосах, а те, що в стіжку чи оборозі”. Звісно, тут багато залежить від погоди. Якою вона буде, як спланувати селянину роботу – завжди підказували прогностичні спостереження та давні народні прикмети:
- Зелені свята з дощем – добре трава підросте. (Навіть на малій ділянці можна накосити багато сіна).
- У перші п’ять днів червня падав дощ, а потім встановилася суха погода – буде сприятливо для сінокосу.
- Ввечері посилився вітер – вранці погода погіршиться. (Поспішай збирати сіно!).
- Міцно парить – дощ ушкварить.
- Гарячий вітер дме з півдня протягом усього дня – наступного дня буде дощ.
- Вітер за сонцем – на добру погоду.
- Мурахи, бджоли активні навіть у хмарну погоду – дощу не буде.
- Раптово зірвався сильний вітер – перед зливою.
- Голуби туркочать – буде гарна днина.
- Горобці веселі, жваві – чекай гарної погоди.
- Горобці купаються у поросі – дощ буде.
- Місяць новий настав з дощем – протягом місяця падатиме дощ.
- Вечірня веселка – на гарну погоду; ранкова – на недобру, дощову.
- Сонце при сході відразу зайде за хмару – буде дощ.
Визначали погоду і за окремими днями церковного календаря. Наприклад:
- Дощ на Харитона (14 червня) – то до кінці місяця; сонячно – добре сіно косити.
Косили зранку, бо “коси, коса, поки роса”. Завершивши сінокіс, заготовивши вдосталь сіна, примовляли: “Червень з косою луками пройшов, а липень з серпом по полю пробіжить…”. Завжди намагалися заготовити сіна “із запасом”. Якщо у твоїй господарці не знадобиться, то, може, сусідам бракне. Ті завжди віддячать сторицею. Так вже повелося в селі!..
Тарас ЛЕХМАН