Віктор КРАВЕЦЬ – начальник дільниці ремонтно-відновлювальних робіт шахти “Степова” і водночас майстер спорту, що активно виступає на змаганнях з армрестлінгу. Як спортсмен, що посів восьме місце на чемпіонаті Європи у складі збірної України, поєднує тренування з гірничою професією?
Усе почалося вісім років тому, коли тоді ще студента Національного гірничого університету друзі закликали у секцію армрестлінгу, що була при університеті. На силові вправи завзятий та азартний юнак з Галичини “присів” одразу. У заняттях минув рік, допоки з’явилася певна майстерність та впевненість у своїх силах. Зате на міському чемпіонаті тоді ще Дніпропетровська Віктор Кравець посів одразу призове третє місце.
- На праву руку, у категорії до 75 кг,- уточнює спортсмен. – Права у мене ведуча.
Наша розмова точиться в нарядній дільниці РВР шахти, де щойно скінчився наряд. Начальник дільниці поспіхом розповідав про своє спортивне життя, бо вже за півгодини мав йти в шахту.
…Того 2011 року вже дипломований інженер влаштувався гірничим майстром на дільницю ВіТБ “Степової”. Проте армрестлінг вже встиг стати невід’ємною частиною життя, й Віктор занять не полишив. Знайшов червоноградців, які так само марили силовими протистояннями. Спочатку облаштували для тренувань підвал, а зараз команда шахтарського міста з армрестлінгу – Віктор Пащук, Володимир Сигловий, Андрій Сеньковський, Ростислав Сторощук – теж шахтар, ГОЗ з “Відродження” та Віктор Кравець – тренується у спортзалі “Power Sport”. Виступаючи у різних вагових категоріях, без жодної спонсорської підтримки, спортсмени достойно представляють Червоноград на змаганнях і неодноразово входили у трійку кращих команд Львівщини.
- Відсотків сімдесят часу тренувань займають спецвправи – відпрацювання техніки, стилю боротьби, спаринги, а решта йде на загальнофізичні вправи, – зазначає Віктор.
- Львівська обласна федерація армрестлінгу щорічно проводить чемпіонат області. Спортсмени, що посіли перше та друге місця, їдуть на чемпіонат України. Відповідно, призери всеукраїнських змагань представляють державу на міжнародній арені, – посвячує в спортивні тонкощі Кравець.
У його календарі чемпіонат області вже шостий рік поспіль. З 2012-го завжди у трійці лідерів. Останні три роки – стабільно другий. 2016-й став роком прориву: Віктор Кравець здобув “срібло” на чемпіонаті України й став майстром спорту. Поїхав на чемпіонат Європи у Бухаресті у складі збірної . Як результат – восьме місце в категорії до 65 кг на праву руку.
У березні 2018 року, вже вчетверте виступаючи на чемпіонаті України, Віктор став третім на праву руку у ваговій категорії до 65 кг. Щиро зізнається, що не має можливості приділяти спорту достатньо часу. У вересні 2016 року очолив дільницю РВР шахти. Регулярні тренування, правильний спортивний режим, вихід на пік форми перед змаганнями – все це лише у мріях.
З певним філософським сумом гірник розмірковує про закордонних спортсменів, яких при перших вагомих досягненнях відразу беруть “під крило” спонсори й на життя ті заробляють виступами чи тренерською роботою. Кравець добре розуміє, що основа благополуччя його сім’ї – саме шахтарська праця, тим більше, що дружина Оксана зараз при надії. Тим не менше, шахтар-спортсмен чи то пак спортсмен-шахтар живе у злагоді зі світом: він молодий та повний сил, має професію, якою пишається, улюблене захоплення, де самореалізовується, раз у раз доводячи, що у когорті кращих, є колеги по шахті та по команді, з якими добре йти по життю та надійний тил – дорога дружина та батьківська родина.
Марія ЛУЦЕНКО
За матеріалами газети «Гірник»