Свято Платона і Романа (1 грудня) не належить до великих церковних свят Але цей день має особливе значення у народному побуті українців, адже він знаменує зустріч зими, її початок. Від того, якою вона буде, залежить майбутній врожай, достаток селянина-хлібороба. Тому у Романів день і наступні пильно спостерігали за погодою, змінами у природі, що відображено у численних народних прогностичних прикметах, приказках та прислів’ях:
- Сніг надворі – зерно в коморі.
- Який перший день зими – такою буде вся зима.
- Як зима туга, то і літо красне.
- Зима літо годує.
- Зима без трьох підзимків не буває.
- Не так зима, як призимки.
- Як зазиміє, то і жаба оніміє.
- Зимове сонце, як мачухи серце: світить, та не гріє.
- Зимовий день, як комарів носок.
- Якби не зима, то літо було б довше.
- Без снігу зима – влітку врожаю нема.
- Білизна зимою довго не сохне – льон буде поганий.
- Блискавка взимку – на бурю.
- Блискавиці у перші дні зими – на часті відлиги, поганий врожай.
- На Романа бурульки довгі з дерев звисають – зима може бути з відлигами, але це до огіркового року.
- Як Роман скаже, так і зиму зав’яже.
Підготував Тарас ЛЕХМАН