20 січня християни східного обряду відзначають Собор Предтечі і Хрестителя Господнього Івана, який символізує завершення Різдвяних свят.
У народі цей день має назву Посвятки. Колись він своєрідно відзначався у господарстві. Вставши рано, господар брав хліб, що залишився від Багатої куті (Святого вечора), розламував на шматки, інколи скроплював свяченою йорданською водою та давав їсти худобі як останні різдвяні дари, щоб та «плідною була та давала багато молока».
Побутує давнє повір’я: на Різдво, Василія та Йордан жінкам не можна носити воду з криниці чи джерела – то, вважалося, великий гріх! Цю роботу мали справно виконувати чоловіки. За це на Посвятки жінки віддячували їм щедрим могоричем, смачно частували.
З цього дня починаються так звані «Зимові М’ясниці», або «М’ясоїд». До самих Запустів можна засилати сватів і справляти весілля.
Після Посвяток починалися жіночі вечорниці з роботою – шили, пряли, ткали, вишивали, ділилися досвідом рукоділля, кулінарними рецептами… Втім, українська жінка завжди заклопотана роботою, господаркою…
Тарас ЛЕХМАН