Головний геолог шахти “Лісова” Андрій Красуляк про свою роботу розповідає так, що мимоволі заслухаєшся. В його устах звичне для шахтарів словосполучення “гірничо-геологічне порушення” набуває геть інакшого сенсу і відносить у часі на мільйони років назад, коли шари карбону лише формувалися.
Розвідник підземних горизонтів із захватом згадує про лаву №166, яку шахтарі щойно відпрацювали: ото вже справжня розкіш, дійсно велике Вугілля – лава-гігант, пласт до двох метрів, приємно дивитися на міць природи…
Зараз на шахті вугілля піднімають з лави №181. Прохідницькі бригади готують лави № 182, 183,168. У 167 конвеєрному штреку зараз ведуться спільно з МПУ бурильні роботи – для оконтурення непередбачуваного розмиву бурять свердловини. “А ці розмиви – це така згадка про річки кам’яновугільного віку в товщі вугілля”, – дбайливо пояснює геолог.
- 181 лава - дуже цікава по геології. Вона йде по контуру розмиву карбонових покладів відкладами крейдової системи, тобто вище вже відкладів камяновугільної системи немає, – з непідробним професійним ентузіазмом говорить Андрій Володимирович. – Уявляєте, розмилася ціла ера, майже 200 млн років, вік, коли динозаври бігали, залягає безпосередньо на кам’яновугільних відкладах. Серед товщі монолітних скельних відкладів – прошарок зеленкуватого піску. Це глауконітові пісковики – цій породі близько 100 мільйонів років, а вона не ствердла! Для прохідників це, звичайно, велика морока, але для ока геолога – казка.
Прохідники і геологи першими дивляться на щойно прокладені у земній товщі вибої, першими й зустрічають неприємні для виробництва несподіванки. Але навіть про труднощі у вигляді численних розмивів головний геолог говорить як про нову цікаву задачу, що поставила природа на шляху до вугілля, і з запалом готовий вирішувати її.
- Як фахівець відповідаю за те, щоб лава була правильно оконтурена, позначені небезпечні ділянки, заміряний пласт, координуємо напрям підготовчих робіт, щоб майбутній вибій не відхилявся від контуру, пласт потім не розмивався, словом – щоб виймальна потужність пласта була максимальною. 181 лава особлива тим, що більша частина її основної покрівлі це не алевроліти та аргіліти, які властиві для карбонових покладів, а вапняки та пісковики крейдяного періоду, які ще мало досліджені в нашому басейні, – говорить головний геолог шахти.
- Я не люблю паперової роботи, у шахті працюю і відпочиваю душею, – щиро розповідає він. – Але до виконання інструкцій ставлюся вимогливо. Якщо відпрацьовується небезпечна ділянка, усі працівники ознайомлені з цим під підпис. Техніка безпеки насамперед.
- Мені пощастило працювати з кваліфікованими спеціалістами – чого лиш вартий досвід головного маркшейдера шахти Івана Кіндрата! Багато років працює дільничий геолог Роман Пинка, відповідально підходять до справи дільничі маркшейдери Вадим Демчук, Андрій Пелех. Результати наших напрацювань переносить на папір та у пам’ять комп’ютера картограф Марія Войтович.
Сам Андрій Красуляк на “Лісову” перевівся на початку 2015 року із “Зарічної”, але довго попрацювати відразу не зміг. Повістка з військомату поділила життя на до і після війни.
- До того в армії не служив, але позиція сформувалася тверда: покличуть – піду захищати державу, – говорить він.
Дев’ять місяців без ротації старший стрілець БМП-2 24 ОМБР ім. Короля Данила виконував бойові завдання на Донбасі. 29 блокпост на “бахмутці”, позиції в районі Жолобка та Кримського… Народилась друга дитина – син, і у відпустці не міг натішитися малим. Та довелося повернутися. Перевели на другу лінію оборони в Тошківку, де мав нагоду поспілкуватися з місцевими шахтарями… Після демобілізації оговтатися в мирному житті допомогли родинне тепло та праця в дружному колективі.
Досвідчений шахтний геолог, резервіст ЗСУ, батько вже трьох дітей 35-річний Андрій Красуляк готовий і далі з ентузіазмом вивчати надра “Лісової”, тим більше, що впевнений – запасів вугілля тут вистачить ще на кілька десятиліть роботи, було б відповідне обладнання та попит на галицьке вугілля.
Марія ЛУЦЕНКО
За матеріалами газети «Гірник»