Забезпечити виплату заробітної плати шахтарям – це питання завжди на порядку денному в керівництва ДП “Львіввугілля”. Коли енергоринок працював злагоджено, коли було достатнє державне фінансування вугільного виробництва, коли рівень оплати праці гірників був належний – на деякий час гострота його зменшувалася.
Сьогодні 513 день повномасштабної російсько-української війни. Видатки на захист держави – у пріоритеті. Держпідтримка на собівартість вугільної продукції, закладена окремою статтею у держбюджеті, виплачується поступово. Цим забезпечується виплата частини місячного фонду зарплати промисловій групі працівників. Інша частина заплати промгрупі та уся зарплата непромгрупі і адмінперсоналу виплачується виключно з реалізації.
- З початку року через загальну кризу в енергетиці кошти за реалізовану вугільну продукцію надходять нерегулярно. Під час воєнного стану недоречно говорити цифрами, але на сьогодні є значна заборгованість за відвантажене вугілля. Щодня я на зв’язку з усіма споживачами нашої вугільної продукції, – говорить керівник ДП “Львіввугілля” Вадим Крась. – Прошу, переконую, вимагаю оплати. Проте замкнене коло взаємних неплатежів не дає енергетичним компаніям вчасно розраховуватися з вугільниками.
Налаштована комунікація з усіма, хто може сприяти виплаті зарплати. Під час війни вона не може бути публічною. Зокрема, це питання на постійному контролі в Міненерго. З ситуацією держпідприємства обізнаний голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький. Є численні звернення до Президента України, Уряду, Міненерго, народних депутатів від Львівської територіальної організації Профспілки вугільників України та Регіонального об’єднання Незалежної профспілки гірників України м.Червонограда.
Я працюю у вугільній галузі вже двадцять п’ять років. Пройшов шлях від гірничого майстра до директора шахти. Добре знаю, як заборгованість із зарплати демотивує колектив, як починається відтік кадрів. Як перед, під час і після зміни гірники обговорюють: коли ж буде зарплата? Знаю, як від її виплати залежить життя шахтарських сімей. Знаю, як різко і не добираючи слів засуджують керівництво всіх рівнів, коли зарплати немає.
Тому роблю усе можливе, щоб залучити у держпідприємство кошти на зарплату і скерувати їх на рахунки працівників. Дрібними, більшими, будь-якими частинами, головне, щоб заборгованість скорочувалася – така моя позиція.