Презентація
Завжди приємно тримати в руках щойно видану книгу, тим паче, коли вона цікава, пізнавальна, ошатно оформлена, якісно віддрукована та ще й присвячена твоїй Малій Батьківщині – рідному місту, селу, краю…
Кожний прожитий нами день завтра стане історією. А що вже говорити про 55 років. І тут насамперед мова не про людський вік, а про час, який минув від початку промислового освоєння надр Львівського вугільного басейну, першого виданого на-гора камінця «чорного золота». Але ж за цим стоять люди, людські долі, шахтарі, які творили і творять новітню історію нашого Прибузького краю.
Тож до цієї знаменної дати видано книгу-фотоальбом «Шляхами праці, мужності і слави: Львівському вугільному басейну – 55» (1957 – 2012 рр.). На її презентацію, що днями відбулася у музеї «Шахтарської слави» ДП «Львіввугілля», зібралися журналісти, літератори, працівники бібліотек та музеїв. Зустріч відкрила ініціатор видання, керівник проекту і головний редактор, завідувач інформаційною службою ДП «Львіввугілля» Марія Коноплицька.
 |
 |
- Нами вже видано кілька книг, буклетів, присвячених історії басейну, окремим шахтам, – говорить Марія Коноплицька, – але цю книгу ми хотіли зробити по-особливому…
І це вдалося! Вдалося тим, хто безпосередньо брав участь у її створенні: авторові тексту Анатолію Карасю, ветеранам праці, нашим добрим старожилам, які надали архівні фотографії, людям, небайдужим до минувшини свого краю, тим, хто поділився спогадами, дизайнерам Аллі Гусаковській, Ірині Фещин, Оксані Лехман, журналістам редакції газети «Гірник» Ларисі Гуменюк, Марії Митрофановій, Володимирові Зінченку, фотожурналістам Олександру Харламову, Тарасові Ткачу. Скажімо, для молодого фотожурналіста Тараса Ткача – неабиякий творчий успіх! Тому усім їм подякував помічник генерального директора ДП «Львіввугілля» з питань взаємодії з органами влади, ЗМІ та зв’язків з громадськістю Микола Мисак.
 |
 |
- Ця праця, – наголосив він, – данина пам’яті тим вуглекопам, шахтобудівникам, геологам, хто відійшов у Вічність, і шана тим, хто і тепер сумлінно трудиться.
Вітального листа на адресу учасників зустрічі надіслав автор тексту Анатолій Карась.
А тим часом сторінками книги вела перших її читачів Марія Коноплицька.
У виданні тісно поєдналися минувшина і сьогодення, здійснено екскурс в історію наших земель, глибину віків, детально подано інформацію про всі шахти, підприємства та організації, структурні та допоміжні підрозділи, навчальні заклади Червонограда, які готують фахівців і займаються перекваліфікацією та підвищенням кваліфікації кадрів для потреб Львівського вугільного басейну.
Про свій шлях у вугільну галузь і власне бачення перспектив її розвитку, стратегічне значення для держави розповів в інтерв’ю генеральний директор ДП «Львіввугілля» Микола Клюка. Надруковані тут і вітання від представників місцевої влади, профспілкових лідерів, керівників галузі. Та, насамперед, видання присвячене людям праці, гірникам, бо вони – творці історії, нашого сьогодення.
Є ким пишатися Львівському вугільному басейну! Тут працює Герой України Сергій Руденко, були і є Герої соціалістичної праці (як би ми до цього звання тепер не ставились), повні кавалери «Шахтарської слави», є з кого брати приклад молоді!
Якщо говорити про шахти, то їм відведено найбільше сторінок. Про кожну з них створено своєрідний соціально-економічний портрет, подано виробничу характеристику, дано оцінку промислових запасів вугілля тощо. І знову – люди, люди, люди…
Знайшлося місце і для духовної тематики. Територія Львівського вугільного басейну – під захистом трьох Богородчанських чудотворних ікон – Белзької, Кристинопільської і Сокальської. Богородиця, як і Свята Варвара, опікуються шахтарями.
Гірники завжди дружні з піснею. Тому на перших сторінках презентованого видання вміщено гімн місцевих вуглекопів «Ми – шахтарі Галичини» (слова – поета-шахтаря Богдана Мороза, музика – Віктора Коваленка).
Книга-фотоальбом не була б такою ошатною, якісно віддрукованою, якби не сумлінність і старання працівників Червоноградської міської друкарні.
Про технічні аспекти роботи над книгою розповіла директор друкарні Олександра Червінська.
- Для нас це був іспит, – зізналася вона. – Книгу-фотоальбом такого формату ми видавали вперше, разом з авторами прагнули, щоб вона вийшла якнайякісніше. Ми також вклали душу у це видання. «Шляхами праці…» лежить у мене на столі в робочому кабінеті. І хто коли прийде, розгорне її – то завжди побачить на фотографіях свого знайомого, родича, чоловіка, сина… Отож, вона – і сімейна книга… А ще кажуть: «О, таким я бачив Червоноград,коли був зовсім малим». І знову ж це завдяки багатьом архівним фотографіям, частину з яких використано з фондів музею «Шахтарська слава».
Тут не важко здогадатися, що книга присвячена не лише шахтарській праці, а й місту, яке постало на карті України завдяки тим же шахтарям, шахтобудівникам. Тому місто має дві дати народження: 1692 рік – Кристинопіль і 1951 рік – Червоноград. Інформацію про це також знайдемо в книзі.
Про її значення з огляду на історичне краєзнавство говорила директор Червоноградської філії Львівського музею історії релігії Галина Гриник. Варто сказати, що наукові співробітники філії музею у процесі роботи над книгою надали чимало цінної інформації.
- Такі видання ніколи не залежуються на книжкових полицях бібліотек. Вони завжди у «русі». Затребувані читачами. Попит на них неймовірний! – зазначила директор Червоноградської централізованої бібліотечної системи Надія Покотило. – Найчастіше ними цікавляться школярі, студенти, які вивчають історію… І не тільки вони.
Зрештою, бібліотеки Червонограда і Сокальщини отримають подарункові примірники «Шляхами праці…».
Гість з Києва, журналіст і видавець Валентина Кобзар розповіла про плани видання книг, які будуть присвячені шахтарям, і в яких неодмінно знайдеться місце розповідям про працівників вугільної галузі Прибужжя. Вона також високо оцінила презентоване видання.
Під час зустрічі багато говорилося і про важкі будні гірників, і що «Шляхами праці, мужності і слави» доречно возвеличує людей цієї звитяжної професії, як і доречно прозвучав вірш червоноградського поета Аркадія Цвєрчкова «День шахтаря».
Тарас ЛЕХМАН.