Промислове освоєння Львівсько-Волинського вугільного басейну було розпочате в 1950 році, З 1954 по 1964 роки в басейні введено в експлуатацію 18 шахт загальною проектною потужністю 8,9 млн. тонн, в 1965-1974 роках побудовано ще 2 шахти потужністю 1,7 млн. тонн, а в 1978 році побудована шахта №10 «Великомостівська» з проектною потужністю 2,4 млн. тонн.
В вугленосній формації розвинуто до 88 пластів і пропластків вугілля. Робочої потужності (більше 60 см) досягають 30 пластів. Сумарна потужність вугільних пластів досягає більше 12 метрів.
Червоноградський гірничо-промисловий район має значні детально та попередньо розвідані поклади кам’яного вугілля. № 3 «Червоноградська», № 4 «Червоноградська», № 1 «Тяглівська», № 2 «Тяглівська», № 3 «Тяглівська» – це майбутнє нашого держпідприємства. Загальна кількість балансових запасів вказаних шахт становить близько 500 млн. тонн. Крім того, на полях діючих шахт залягає пласт V6 “Візейський” з загальними балансовими запасами близько 65 млн. тонн (35 млн. т – “Зарічна” та 30 млн. т “Червоноградська”), з потужністю 0,60-1,4 м.
На теперішній час резервом ДП “Львіввугілля” служать чотири ділянки: шахти № 3 і 4 “Червоноградські” та № 1 і 2 “Тяглівські”.
В ДП «Львіввугілля» із загальної кількості промислових запасів вугілля (95 млн. т.) запаси з потужностями 1м та більше становлять близько 13,2 млн. т, або 13,6%. Вказані запаси можуть бути ефективно відпрацьовані за допомогою існуючої в ДП «Львіввугілля» техніки та технології. При цьому основна частина запасів вугілля з потужностями 1 м та більше знаходиться на полях шахт «Степова» (54,4%), «Червоноградська» (18,3%), «Лісова» (15,1%) та «Великомостівська» (9,7%) та вимагає у більшості випадків значних капіталовкладень для їх розкриття та підготовки.
При застосуванні стругової техніки можливо ефективно відпрацювати запаси з потужностями 0,8 – 1,0 м, які становлять 28,9 млн. т, або 30% від загальної кількості промислових запасів. Ці заходи дозволять збалансувати роботу найбільш збиткових, на даний час, шахт – «Межирічанська», «Відродження», «Зарічна», та «Червоноградська», де частина запасів з вказаною потужністю становить відповідно: «Межирічанська» – 21,3%, «Відродження» – 7,5%, «Зарічна» – 19,2%, «Червоноградська» – 22,6% від загальної кількості промислових запасів.
Видобуток запасів з потужностями 0,5 – 0,8 м можливий при застосуванні технології підземної газифікації вугілля шахтним способом. Такі технологічні схеми розроблені вітчизняним Національним гірничим університетом (м. Дніпропетровськ) та успішно запроваджені у 2009 році на польській шахті «Барбара».
Застосування вказаної технології на шахтах ДП «Львіввугілля» дозволить отримати генераторний газ, спалювання якого в газових електрогенераторних станціях зарубіжного або вітчизняного виробництва дозволить на виході отримати кінцевий продукт – електроенергію.
Таким чином, проаналізувавши стан сировинної бази шахт ДП «Львіввугілля» та перспективних ділянок приходимо до висновку, що при будівництві нових копалень перспектива сягає століття.