Останнім часом набула розголосу ситуація з мостом на дорозі від траси Червоноград – Радехів до Соснівки через село Волсвин.
Міст був спроектований Союзтранспроектом в 1949 році як тимчасова транспортна розв’язка для забезпечення доставки матеріалів та обладнання на будівництво шахт №2, №5 «Великомостівські». В 1953 році міст було збудовано та здано в експлуатацію. Оскільки споруда мала тимчасовий характер, то було, як виключення, прокладено по автомобільному мосту залізничну колію, та відповідно міст було передано на баланс Вантажно-транспортного управління.
Але немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Були збудовані копальні, які постачали «сонячний камінь» – електростанціям Галичини. По відпрацюванню покладів шахти №2 та №5 «Великомостівські» були закриті, залізничні колії розібрані, а тимчасовий міст ось вже 60 років вірно слугує людям.
Та невблаганний час і природні стихії роблять свою справу і міст потихеньку руйнується. Гниють дерев’яні конструкції настилу та несучі бруси. Необхідно робити проект реконструкції та вкладати кошти в його відновлення. Після реконструкції міст ще довго буде корисним людям. Та ВТУ ДП «Львіввугілля» не має можливостей вкладати кошти в міст, який випав з технологічного ланцюжка і вже не потрібен вугільникам.
Керівництво ВТУ неодноразово зверталось в різні інстанції з проханням передати міст на баланс зацікавленим організаціям. Але зацікавлені організації виявились абсолютно незацікавленими і проблема залишється невирішеною багато років.
По листам можна скласти літопис кадрових змін в Сокальській адміністрації та облавтодору.
Між тим контролюючі організації регулярно забороняють експлуатацію моста.
В 1993 році після детального обстеження і випробування мостовипробувальною станцією Львівської залізниці рух через міст був заборонений.
В 2003 році приписом Червоноградської ДГТІ проїзд автотранспорту знову був заборонений
Минуло 10 років і в 2013 році Інститут проблем надійності машин і споруд після обстеження складає технічний звіт, в якому рекомендує негайно припинити автомобільний проїзд по мосту.
Звичайно ми дивуємось після нещасного випадку, а де дивились відповідні організації?
Наразі поки Бог милував, але перебуваючи на мосту я зрозумів, що ненадовго. Пішохідний тротуар зруйнований і люди ідуть по проїзній частині мосту. Дерев’яні конструкції гнилі. Рух досить інтенсивний, за 30 хвилин проїхало 20 автомобілів, в тому числі 4 вантажівки.
Побував в Волсвинській селищній раді, де поговорив із секретарем та головою. Вони повідомили, що на засіданні селищної ради прийнято рішення про передачу моста на баланс селищної ради.
Дивує позиція облавтодору. В них на балансі дорога, посередині якої аварійний міст, а вони зберігають олімпійський спокій. Причому дорога, якою можна ще їхати, на відміну від доріг Червоноград – Радехів та Червоноград – Сокаль.
ДАЇ, куди ВТУ регулярно направляє листи не виставило знаки про заборону проїзду. Залізничники регулярно виставляють таблиці з написом, що міст в аварійному стані і рух по ньому категорично заборонений, та вони негайно зриваються.
Формально ВТУ ДП «Львіввугілля» повинно демонтувати непотрібний в технологічному ланцюзі та небезпечний міст, але тоді с.Волсвин буде відрізане від Соснівки, і дорога стане неактуальною.
А нещодавно по несучим конструкціям мосту прокладено ще й газопровід, який при значній аварії на мосту може зруйнуватися.
Олександр ХАРЛАМОВ
Фото автора