Рік, що минає, був роком наступу на проблеми, з якими зіткнулися шахтарі Червонограда. Тепер прийшов час віддачі від наших активних дій. Це повинно покращити соціально-економічну ситуацію у вугільній галузі регіону, наростити вуглевидобуток і випуск товарної продукції.
У нас уже стало доброю традицією напередодні Нового року підбивати підсумки зробленого, визначати плани на найближчу перспективу.
Усіма нами прожитий ще один непростий рік. Складною залишалася ситуація у вугільній промисловості, не обминули проблеми і шахтарів Прибужжя. Кожна видобута тонна “чорного золота”, кожний погонний метр гірничих виробок коштували великих зусиль, невтомної важкої і нерідко небезпечної праці, здебільшого доводилося трудитися в складних гірничо-геологічних умовах. В той же час бракувало надійної видобувної і прохідницької техніки.
Однак, заслуговують подяки колективи вуглевидобувників шахт “Червоноградська”, “Лісова”, які в таких несприятливих умовах продемонстрували свою професійну майстерність, новаторську наснагу і впродовж року працювали в робочому режимі. Їх внесок у загальний доробок найбільший.
Що забезпечило успіх цим колективам? Насамперед сумлінне ставлення людей до праці, сучасна технічна політика. А чітка розстановка сил дозволила реально оцінювати виробничу ситуацію, ефективно і своєчасно використовувати наявні потужності, економити час і трудові затрати. Завдяки оптимальному поєднанню цих та інших факторів, стабільно і результативно працюють вуглевидобувні дільниці, де начальниками заслужені шахтарі України Анатолій Потопа (шахта “Великомостівська”) Іван Плешинець (“Червоноградська”), Олександр Троцько (“Відродження”), Ярослав Мелешко і Володимир Федишин (“Степова”) та Степан Грицак (“Лісова”). До речі, 13 грудня вуглевидобувники “Лісової” рапортували про дострокове виконання річного завдання.
Сподіваюся, що досвід роботи цих колективів в 2014 році візьмуть на озброєння всі вуглевидобувні дільниці державного підприємства. Для цього ми відновили школи головних інженерів, зас-тупників директорів з виробництва, начальників дільниць, інших спеціалістів, які відбуваються за участі провідних фахівців виробничої, технічної, фінансової, економічної дирекцій та інших служб. Творчо, з глибокою відповідальністю до проведення шкіл передового досвіду ставляться технічний директор держпідприємства Олег Акімов і його заступник Олександр Сафонов, заступник генерального директора з виробництва Андрій Дяченко, його заступник Юрій Кунта.
Однією з найважливіших ділянок на шахтах була і залишається своєчасна підготовка очисної лінії. Адже відомо – вугілля починається з проходки. Тому й зосередили основну увагу на гірничо-підготовчих роботах. Це дало можливість нашим підземним скороходам уже 10 листопада рапортувати про виконання виробничого завдання 2013 року, проклавши 14190 погонних метрів гірничих виробок. З цією трудовою перемогою прохідників Прибужжя привітав директор Департаменту реструктуризації вугільної промисловості Міненерговугілля України Олександр Вівчаренко. Я в свою чергу хочу подякувати колективам ДПР шахт “Відродження”, “Межирічанська”, “Лісова”, “Степова”, “Великомостівська”, які першими встановили новорічні ялинки-символи трудової звитяги – у своїх технарядних. Їхня робота служить яскравим прикладом умілого господарювання, завдяки якому ніякі труднощі не можуть перешкодити добиватись значних виробничих результатів.Звісно, детальний аналіз виробничої діяльності прохідницьких колективів у році, що минає, ще попереду. Однак, уже зараз можна сказати, що це був рік поступу дільниць підготовчих робіт, які очолюють Андрій Куц (шахта “Відродження”), Володимир Приходько та Микола Лінинський (“Великомостівська”), Олександр Титюк (“Лісова”), Вадим Крась (“Степова”), Михайло Питель (“Межирічанська”). Їхній успіх ґрунтується на прогресивній організації проведення виробок, на дисципліні, діловитості інженерно-технічних працівників. Тут всі питання – поточні і перспективні, розв’язуються на високому професійному рівні, спеціалісти добре знають обстановку на місцях, приймають виважені правильні рішення
Підготовлений прохідниками фронт робіт дозволив, за рахунок власних внутрішніх резервів і кредитів, запустити 12 нових лав. Нові очисні забої видають вугілля на шахтах “Великомостівська”, “Межирічанська”, “Відродження”, “Лісова”, “Степова”, “Червоноградська”. Наприклад, для введення 551 лави на “Червоноградській” взяли кредит в сумі 2 млн. 200 тис. грн. Не в характері шахтарів чекати, що хтось прийде і вирішить наші проблеми, тому прагнемо “заряджати” нові очисні забої комплексами і комбайнами, що вже були в роботі, попередньо їх капітально відремонтувавши. Одночасно залучаємо в роботу гірниче обладнання із шахти “Зарічна”, яка допрацьовує запаси. Зокрема, звідси на шахту “Великомостівська” передали прохідницький комбайн та інше обладнання.
Не виключено, що і надалі у нас будуть виникати проблеми з надходженням бюджетних коштів на технічне переоснащення. І все ж таки сподіваємося, що в наступному році ситуація зміниться на краще. Тоді можна буде втілити в життя низку проектів щодо модернізації виробництва.А тим часом на окремих шахтах, зокрема на “Степовій”, власними силами, за рахунок внутрішніх резервів уже реалізували декілька технічних ідей: застосували анкерне кріплення, виготовили збагачувальну установку вакуумно-пнев-матичної сепарації. За попередніми під-рахунками застосування цієї збагачувальної установки дасть можливість зменшити зольність палива, його собівартість. Щодо анкерного кріплення – то це реальна можливість зменшити грошові витрати, збільшити обсяги проходки, забезпечити надійність та довготривалість гірничих виробок.
Вигоду від такого нововведення уже на практиці відчули прохідники шахти “Степова”. До речі, це підприємство увійде у галузевий пілотний проект щодо подальшого застосування анкерного кріплення у 2014 році. Одночасно нашими фахівцями напрацьовується програма, згідно якої анкерне кріплення знайде “прописку” на шахтах “Лісова” та “Червоноградська”.
Крім того, з метою отримання кредитних коштів під державні гарантії для технічного переоснащення шахт фахівцями державного підприємства розроблені і погоджені з інститутами ДП “Дондіпровуглемаш” та ДонВугі” інвестиційні проекти.
Не менш актуальним є питання охорони праці. Уже з перших днів свого перебування на посаді генерального директора державного підприємства усе роблю, щоби унеможливити будь-які проблеми на робочому місці для тих, хто працює у лавах і забоях. Зокрема, на шахтах “Степова” і “Червоноградська” здали в експлуатацію уніфіковану телекомунікаційну сис-тему диспетчерського контролю та автоматизованого керування гірничими машинами і технологічними комплексами. Одночасно прагнемо, щоб гірники в повному об’ємі були забезпечені спецодягом і засобами індивідуального захисту тощо.
На щастя, у році, що минає, на наших шахтах не було серйозних аварій, покращилася ситуація з охороною праці. До речі, враховуючи важливість цього питання, на базі ДП “Львіввугілля” Держгірпромнагляд України провів семінар-нараду про вдосконалення форм і методів ефективності державного нагляду у вугільній промисловості.
У той же час, на жаль, перша половина 2013 року пройшла під знаком профіциту палива на ринку,що додало суттєвих проблем із збутом вугілля, надходженням коштів. І лише спільними зусиллями Міненерговугілля України в особі першого заступника Міністра Ігоря Поповича нам вдалося її зняти. Негативно на виробничу діяльність впливає і неритмічна робота збагачувальної фабрики ПАТ “Львівська вугільна компанія”.
Щодо зарплати, я твердо переконаний: праця шахтаря повинна оплачуватися по максимуму. Це найтяжча праця. Знаю сам: колись працював у лаві. Тому все роблю, щоб наші працівники отримували гідну зарплату, вчасно і в повному об’ємі. Зокрема в жовтні, у робітників з видобутку вугілля вона склала 5695 гривень, ГОЗів-8176, у прохідників – 8076 гривень. І це не межа. Питання оплати праці і надалі залишається серед пріоритетів в роботі як адміністрації держпідприємства, так і проф-спілок, які очолюють Олег Турчин і Михайло Шабля. У нас тісна і плідна співпраця. В свій робочий графік я ввів, як обов’язковий пункт, періодично зустрічатися з профспілковими лідерами. І мене тішить те, що і Олег Петрович, і Михайло Осипович турбуються не лише про соціальний захист шахтарів, а й спрямовують їх на успішне виконання виробничих завдань. Завдяки їхній принциповій позиції нам вдалося зберегти цілісність державного підприємства, робочих місць, не допустити закриття шахти “Великомостівська”. А що стосується “Зарічної”, вона таки припиняє свою діяльність, але людей ми без роботи не залишимо. Всі, хто соціально незахищений, будуть працевлаштовані. Це моя принципова позиція. Відтак у наших колективах здоровий мікроклімат, немає конфліктних ситуацій, що дає можливість уникати нагальних проблем. Хочу наголосити, що співпраця адміністрації державного підприємства і профспілок регулюється Колективним договором.
Не на одному ентузіазмі постають наші плани і програми. Результати праці забезпечуються інженерною ініціативою та сумлінною працею робітників. У нас склався сильний і стабільний директорський корпус. Директори наших шахт-професіонали високого ґатунку: Сергій Суворов, Ярослав Наливайко, Павло Овчінніков, Ігор Дзік, Володимир Локшин, Ярослав Шаварський, Сергій Смеречанський. Вони успадкували досвід своїх попередників, пройшли велику школу гарту в низових колективах.
Міцний потенціал кадрів середньої ланки. Останнім часом, і я це вітаю, її ряди поповнила молодь – випускники гірничо-будівельного ліцею, гірничо-економічного коледжу, гірничого університету. Вони – майбутнє нашого басейну. Адже гірничий майстер є і буде головною фігурою у лавах та забоях. І там, де висококласні бригадири і майстри, ефективно організовують роботу начальники дільниць.
Велика роль у трудовому поступі належить службам апарату державного підприємства. Саме тут народжуються ідеї, які реалізуються на шахтах. Від кожного керівника служби залежить кінцевий результат.Позитивний вплив на виробничу і економічну діяльність мала співпраця з народними депутатами України Віктором Турмановим, Степаном Курпілем, органами місцевого самоврядування. Адже видобуток вугілля гарантує подальший економічний розвиток і впливає на долю кожної сім’ї в регіоні.
2013 рік був не лише роком суто виробничим, а й періодом продовження соціальної політики. Ми надавали великого значення оздоровленню шахтарів, їхніх сімей, розвитку оздоровчо-лікувального комплексу “Ровесник”, фізкультури і спорту, побутовим умовам на підприємствах.
Рік, що минає,- знаковий для шахт “Великомостівська”, “Степова” і “Лісова”. Перша відзначила 55-ліття від дня здачі в екслуатацію, друга 35-ліття, третя – піввіковий ювілей.
Через декілька днів ми вступаємо в Новий 2014 рік. Шахтарські колективи ДП “Львіввугілля”, подолавши чимало проблем в господарській діяльності, впевнено йдуть до стабілізації. Кадровий потенціал і балансові запаси дають підстави прогнозувати, що новий рік для гірників буде успішним.
…Нині в шахтарських сім’ях панує особливий передноворічний і різдвяний настрій. В оселях встановлюють ялинки. Щасливого Вам Нового року під опікою святої Варвари. Хай невпинно плине по конвеєрній стрічці вугілля і завжди буде надійною та безпечною покрівля у забої на всі 365 днів!
Петро СОЛОНИНКА,
генеральний директор
ДП “Львіввугілля”