Подолати наслідки нещастя на «щасливій» шахті Галичині допомагають гірники зі Сходу.
Один з попередніх директорів шахти «Межирічанська» в розмові з журналістами якось сказав – ця шахта щаслива. І дійсно, протягом більше 50 років значних нещасть на копальні не було. Але в кінці 2010 року на шахті сталася пожежа і щоб врятувати підприємство довелося засипати частково скіповий ствол.
На даний час проводяться заходи по відновленню роботи шахти. Ключовим моментом є звільнення ствола від глиняної суміші. На цій ділянці роботи пліч-о-пліч з галицькими шахтарями працюють прохідники з Шахтобудівельної компанії тресту Донецькшахтопроходка в кількості тридцяти чоловік на чолі з бригадиром Сергієм Корзуном. Вони вже пройшли 38 метрів з засипаних 98. Роботу ускладнює необхідність проводити відновлення пошкодженої арміровки ствола, але досвідченим спеціалістам з Донбасу це не стає на заваді. Перед цим вони проходили ствол глибиною 1140 метрів з повною арміровкою на шахті «Красноліманська». Так наші стволи глибиною 500 метрів, як висловлюються гострі на язик донеччани їм по коліна. На питання, як спів працюється шахтарям різних регіонів, як галичани, так і донеччани відповіли – чудово! Шахтарі вони і всюди шахтарі. Проживають гірники зі сходу на базі відпочинку «Ровесник», побутовими умовами задоволені. Подобається також можливість прийняття різноманітних лікувально-профілактичних процедур. У вільний час займаються рибалкою, їздили на екскурсію у Львів, в якому їм сподобалась європейська архітектура 18-19 ст.ст.
Оскільки відрядження досить довготривале, то після навчального року очікують своїх жінок з дітьми, які на цій же базі відпочинуть і підлікуються.
Олександр Харламов
На фото: Після виїзду з директором шахти «Межирічанська» Ярославом Шаварським (другий справа)