Перші тонни вугілля з надр “Межирічанської” були видані на-гора 17 вересня 1959 року. За 55 років шахтарі видобули близько 50 млн тонн. Найбільший вуглевидобуток – 1 млн 472 тис тонн, з них 185 тис понадпланово, зафіксовано у 1978 році, а рекордним роком проходження гірничих виробок (8 км 723 п.м) став 1983-й. За період існування шахти трудовий колектив неодноразово виходив переможцем в трудових змаганнях. У 1971 році шахта була нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора. До речі, єдине підприємство у Львівсько-Волинському вугільному басейні. А Міжнародний Академічний рейтинг “Золота Фортуна”, що вже не один рік поспіль вшановує провідні підприємства з різних галузей економіки, у 2003 році відзначив шахту “Межирічанська” ДП “Львіввугілля” Срібною Стелою та дипломом в номінації “Якість ІІІ тисячоліття”.Сьогодні сильний духом трудовий колектив очолює кандидат технічних наук, заслужений шахтар України Ярослав НАЛИВАЙКО.
- Ярославе Михайловичу, як виглядає шахта “Межирічанська” в цифрах і фактах в ювілейний для підприємства вересень?
- Трудовий колектив працює в оптимальному режимі. Провідними спеціалістами напрацьована програма роботи копальні до 2016 року. У рамках її реалізації передбачено постійно працювати двома лавами: низькозольною по Сокальському пласту і високозольною по Західнобузькому. Це дасть змогу найближчим часом вийти на стабільні показники та нарощення вуглевидобутку. З початку року ми уже видали понад завдання 9 тис 400 тонн вугілля. Очікується, що через два роки видобуток вугілля становитиме 384 тисячі тонн на рік.
- Щодо виробничих орієнтирів на найближчий час…
- Максимум зусиль докладає шахтарський колектив, аби достроково виконати поставлені завдання з вуглевидобутку і проходження гірничих виробок. У земних надрах більше 18 млн тонн запасів, а це 30-40 років стабільної роботи для шахтарів.
Зараз шахта працює 389 лавою по Західнобузькому пласту комплексом ДМ-3. Щодоби гірники видають на-гора 800 тонн вугілля. Видобувну дільницю №3 вже не один рік поспіль очолює Олександр Паращенко (бригадир Іван Стельмах). Приємним є те, що саме гірникам “Межирічанської” цьогоріч 20 серпня випало почесне право видобути знакові тонни вугілля у рахунок першого мільйона ДП “Львіввугілля”, додавши до загального показника понад 150 тисяч тонн.
Варто віддати належне й вуглевидобувній дільниці №6 Володимира Дубецького (бригадир Віктор Квасниця), шахтарі якої працюють по Сокальському пласту та виконують поставлені перед ними завдання. У вересні готується до здачі 187 лава з добовим навантаженням 300 тонн. Гірники використовують в роботі комплекс 2КМ-87. Згодом перейдуть працювати у 182, 191, 192 лави. А це, у свою чергу, говорить про стабільну роботу шахти ще не на один рік.
Щодо проведення розкриваючих та підготовчих виробок, то на шахті три прохідницьких бригади, дві з яких працюють прохідницькими комбайнами – бригадири Роман Гумен та Сергій Клюйко, які прокладають 110 п.м на місяць, а одна – бригадира Василя Олекси – буровибуховим способом. Враховуючи темпи проходження гірничих виробок, прохідники підготують очисний фронт і очисні забої для наступних 2015-2016 р.р. Очолює колектив ДПР Михайло Питель. І хоча прохідницька техніка майже замортизована й потребує заміни, однак “підземні скороходи” використовують її по-господарськи, що дає змогу досягати певних результатів.
- За кожною тонною вугілля та погонним метром гірничих виробок стоять представники трудового колективу…
- Якщо переглядати історію шахти, то можна перерахувати прізвища багатьох особистостей. Це, насамперед, колектив вуглевидобувної дільниці Олександра Патики, де бригадиром був Герой Соцпраці Григорій Сирота і яка сім разів виходила на рубіж 500 тисяч тонн твердого палива на рік, а у 1986 році – 700 тисяч. Рекордними показниками славились і колективи Василя Буймиструка, Григорія Наумчика, Федора Нагорного, Михайла Костіна, Сергія Джеджери, Віктора Каменського, Михайла Вацюри… Цей список можна продовжувати, адже нинішнє покоління гірників не збавляє виробничих темпів.
Розмову вела
Лариса ГУМЕНЮК