Ця дільниця, – з ремонту гірничих виробок і профілактики техніки безпеки, – знаходиться, як кажуть, в тилу вугільного фронту. Однак на шахті «Відродження» не вважають її другорядною. Більше того надають цьому колективу особливого значення.
Очолює дільницю молодий гірничий інженер Олександр Коровай. Він шахтар у третьому поколінні, кавалер знаку «Шахтарська слава». Його дід віддав 33роки вугільній промисловості, батько працював на шахтах «Зарічна» та «Степова». Тепер наступив час таких як він: молодих і гарячих до роботи. На відміну від старшого покоління, більшість його ровесників зараз проходять на копальні з дипломами.Не виняток і Олександр Коровай. У його активі Червоноградський гірничий технікум, Дніпропетровська гірнича академія.
До речі, базовим матеріалом для написання моєї дипломної роботи, – розповідає Коровай, – стала саме шахта «Відродження».
Це підприємство і записано першим у його трудовій книжці. Тут він проходив шахтарський вишкіл у тодішніх начальників дільниць Володимира Буя, Героя України Сергія Руденка та інших досвідчених гірників.
Під їх керівництвом молодий гірничий інженер навчився аналізувати, бачити перспективу, впливати на організацію виробництва. А ще друзі кажуть: якщо він щось намітив, то обов’язково досягне. Особливо, коли йдеться про роботу. Чимало зусиль він доклав для застосування пристрою СКЛ – 20 при з’єднанні гумово – тканинної стрічки, впровадженню інших прогресивних технологій. Тому, коли виникло питання про призначення нового начальника дільниці з ремонту гірничих виробок і профілактики техніки безпеки, згадали і про нього Олександра Коровая, який на той час був гірничим майстром вуглевидобувної дільниці у Сергія Руденка.
- Сам знаєш, сьогодні там проблем вистачає, – сказав директор шахти Павло Овчінніков. – Хлопець ти ініціативний, наполегливий. Сподіваюсь, що справишся.
- Якщо виникатимуть проблеми, – додав Сергій Руденко,- підходь допоможемо, підставимо, як кажуть, своє плече.
Ті слова, немов сили додали і впевненості. Уже згодом на планерці у директора можна було почути, що дільниця, яку очолив Олександр Коровай вибирається з прориву. Та й робітники побачили , що новий начальник дільниці людина товариська, безмежно віддана роботі й колективу , з таким соромно погано працювати, порушувати дисципліну.
…Він буває різним. Спокійним, схвильованим, замисленим, радісним. Та найчастіше зайнятим. Бож роботи на дільниці – як маку в маківці. Це – перекріплення гірничих виробок, підривка підошви, ремонт і заміна аркового кріплення, затяжок, комплектація водяних заслонів, протипожежне зрошення трубопроводів, заміна реставраційних труб, засувок тощо. Виручає виконувати все це чітка нарядна система, уміла організація праці, доброзичливе ставлення в колективі один до одного.
А іще, кожен із 42 працівників дільниці, а це кріпильники, гірничі робітники підземні, інженерно – технічні працівники максимально задіяні на своїй ділянці роботи. Відтак віддача відповідна. Нині дільниця господарює в 430 конвеєрному штреку.
- Сюди уже доставили породонавантажувальну машину, – каже Олександр Коровай. – А це значить відпадуть ручні роботи на підривці підошви, навантаження породи.
У нарядній щойно завершилась робоча планерка. Ось вони, надійні помічники начальника дільниці – бригадир Борис Малинич, ланкові Віталій Яковчук, Сергій Ляховець, механік Олександр Дмитренко. Кожний із них готовий виконати найскладніші завдання, вчасно і якісно. Це також марка дільниці.
Листопад витрушує з дерев останнє пожовкле листя. Олександр із друзями повертається зі зміни у гарному настрої. Настрій у людей, які чесно виконують свою роботу.
Володимир ЗІНЧЕНКО