25 січня християни східного обряду вшановують Святу мученицю Тетяну. Вона жила у III столітті, народилася в знатній римській сім’ї. Її батько тричі обирався консулом. Сам же таємно сповідував християнство і виховував дочку бути вірною Богові і Церкві.
Досягнувши повноліття, Тетяна не стала виходити заміж і всі свої зусилля спрямувала на служіння Ісусові Христові. Вона була поставлена дияконисою в одному з римських храмів і ретельно, в пості та молитвах виконувала нелегкі обов’язки, доглядаючи за хворими та допомагаючи нужденним. Свою християнську праведність Тетяні судилося увінчати терновим вінцем мучеництва.
Коли Римом почав правити 16-річний Олександр Север (222-235 роки правління), вся влада зосередилася в руках лютого ворога і переслідувача християн Ульпіана. Кров християнська полилася рікою. Схоплена була і диякониса Тетяна. Її привели в храм Аполлона, аби змусити принести жертву язичницькому ідолу. Свята ж, натомість, у молитві звернулася до Ісуса Христа – і раптово стався землетрус, ідола рознесло на друзки, а частина храму обрушилася і придавила жерців-служителів та багатьох язичників. Біс, що замешкав в ідолі, поспішно втік з цього місця. Навіть всі побачили, як у повітрі промайнула тінь потвори.
Тоді Святу дівицю-християнку піддали жорстоким тортурам: нещадно шмагали тіло, викололи очі. Але Тетяна все зносила мужньо, молячись за своїх мучителів, щоб Господь відкрив їм духовні очі. І Всевишній почув молитви своєї раби. Катам відкрилося, як чотири Ангели стали довкола Святої Тетяни і відводили від неї удари. Вони навіть чули Голос з Неба, звернений до мучениці-християнки, закликаючи кріпитися.
Всі восьмеро мучителів враз увірували в Христа і впали до ніг Святої Тетяни, просячи у неї відпустити їм гріхи їхні, особливо – вчинені проти дівиці. За визнання себе християнами, вони також були піддані тортурам і страчені, таким чином прийнявши Хрещення кров’ю.
Наступного дня Святу Тетяну знову піддали мукам: з неї скинули одяг, били, стали різати гострими бритвами тіло, і тоді з ран Святої замість крові потекло молоко, а в повітрі рознеслися приємні пахощі.
Мучителі знемогли, заявили, що хтось невидимий шмагає їх самих залізними прутами. Дев’ятеро з них тут же померли.
Святу Тетяну кинули до в’язниці, де вона безустанно молилася всю ніч і з Ангелами співала хвалу Господу.
Настав ранок. Християнку знову привели на суд. Вражені мучителі побачили, що після страшних мук вона постала перед суддею цілком здоровою і ще прекраснішою, осяйною. Тоді її стали вмовляти принести жертву богині Діані.
Свята зробила вигляд, що згодна. Її повели до капища. Тетяна перехрестилася і стала молитися. Раптом пролунав грім, вдарила блискавиця і спопелила ідола, жертви та жерців.
Мученицю знову жорстоко катували, а на ніч кинули в темницю. І цього разу до неї також спустилися з Небес Ангели та зцілили рани. Наступного дня Святу Тетяну вивели на арену цирку, випустили зголоднілого лева. Хижак не торкнувся Святої, навпаки, став лагідно лизати її ноги, довірливо заглядав ув очі. Лева хотіли загнати назад у клутку, та він розтерзав одного з мучителів. Тетяну кинули у вогонь, але вогонь не обпік мучениці. Язики полум’я відлітали від неї, мовби жахались.
Язичники, думаючи, що вона – чаклунка, обстригли їй волосся, будучи впевненими, що таким чином позбавлять дівицю чаклунської сили, і замкнули в храмі Зевса. Але Сили Божої не можна здолати!
Третього дня прийшли жреці у супроводі натовпу, готуючись принести жертви. Відчинивши важкі двері храму, вони побачили поваленого в прах ідола і Святу Тетяну, яка радісно взивала ім’я Господа Ісуса Христа.
…Всі методи тортур та підступних дій були вичерпані. Тетяні винесли смертний вирок, і мужню страдницю зарубали мечем. Разом з нею стратили й батька, який відкрив своїй дочці істини Христової Віри.
Тарас ЛЕХМАН, Ігор ЗАПІСОЦЬКИЙ.