Найкоротшу ніч у році, що припадає на 22 червня, у народі не випадково називають Кириловою, адже цього дня у церквах східного обряду вшановують Святого Патріарха Кирила Олександрійського. Що ж нам відомо про нього?..
Олександрійський Патріарх Теофіл, який жив у IV столітті, виховував свого небіжа – Кирила. Той змалку вивчив Святе Письмо, вчення Отців Церкви, став ревним християнином.
Після смерті Теофіла у 412 році на патріарший престол обрали саме Кирила. Але в ті часи в Олександрії пиширилися єретичні течії. Кирило наказав позбавити єретиків храмів і майна. Таке рішення підтримав цісар Теодосій.
428 року єпископом Царгороду став Несторій. Він обороняв єретиків, навчав паству, що в Ісусі Христі є дві особи (а не єдине з Отцем), заперечував Богородицтво Діви Марії. Кирило намагався напоумити Несторія листами, посланнями. Навіть втрутився Папа Римський Келестин, говорячи про помилковість тверджень царгородського єпископа. Та все марно. Несторій не хотів покаятися і на Третьому Вселенському Соборі в Ефесі, що відбувся 431-го року під проводом того ж Кирила.
Згодом до Ефесу (окрім вже двохсот присутніх) прибув ще 41 єпископ. Ті підтримали Несторія, а на Кирила хотіли накласти анафему. Собор «розколовся». Ворогуючі сторони звернулися до цісаря, а той наказав ув’язнити і Кирила, і Несторія.
У подію втрутилися папські представники, що прибули до Царгорода і роз’яснили цісарю сутність церковного спору. Правитель наказав відпустити Кирила і повернути йому патріарший престол.
Повернувшись до Олександрії, Кирило до останніх днів свого життя дбав про чистоту християнської віри, прагнув миру і спокою для своєї пастви.
Помер Святий Кирило 444 року.
Богословські твори Патріарха засвідчують велике вшанування ним Пресвятої Євхаристії, він говорить про рятівні наслідки Святого Причастя, обороняє гідність Пресвятої Богородиці.
Тарас ЛЕХМАН.