Богдан Мороз народився 16 травня 1944 року в с.Бабичі, Радехівського району, Львівської області. Закінчив середню школу в с.Вузлове.З добув шахтарську спеціальність в ТУ №8 м.Львова.З 1968 року працює на шахті № 7»Великомостівська» нині «Зарічна», в даний час голова профкому цієї шахти. Пише вірші та прозу,друкується в періодиці та альманахах «Провесень», «Солокія»,автор двох поетичних збірок «Люблю, кохаю, живу», «Прямую у свою дорогу». Представляємо до Вашої уваги вірші зі збірки «Прямую у свою дорогу».
* * *
Лелеки,
відлітають в чужину,
їх літо
кличе за собою,
вслухаюся
у пісню їх сумну,
назавжди
залишаюся з тобою,
моя Вкраїно,
милий раю…
Живу для Тебе,
сію,жну,
для Тебе
пісню я співаю,
стою на варті –
не засну !
…Лелеки,
відлітають в чужину,
щоб повернутися
весною !
. * * *
В саду Шевченка квітнуть вишні,
гудуть хрущі принадно і манливо,
і солов’ї в шаленій пісні
змагаються любовно і ревниво.
І тракторист,покинувши роботу,
відірве руки від керма на мить,
і до дітей у отчу хату,
казковий синій птах летить.
Лукавить місяць над садами
і журяться знеможені жінки,
(немов воли цілими днями)
і в снах – корови і буряки.
Іде весна над мирною землею.
В білій фаті Шевченка вишні.
Багряне сонце над Вкраїною моєю
і люд стає до праці і до пісні.