Про день Святого Томи, якого християни східного обряду вшановують 19 жовтня, народні приповідки мовлять:
- Тома прийде – зиму за собою приведе.
- Тома прискочить – зиму приволочить.
- Холодний Тома – холодна зима.
- Холодний Тома – рання зима…
Святий Тома був одним із дванадцяти Христових апостолів. Він став відданим учнем Сина Божого і виявив готовність померти разом з Ісусом Христом, кажучи: «Ходімо й ми з Ним, щоб разом умерти» (Ів. 11. 16). Християни його називають Тома Невіруючий, Тома Запізнілий, бо він запізнився на дві важливих події. (Хоча, як вважають, це сталося з Волі Божої).
Не було Томи, коли Ісус Христос явився апостолам у день Свого Воскресіння. Вісім днів опісля, побачивши Воскреслого Ісуса і доторкнувшись до Його Святих Ран, висловив свою віру в Нього словами: «Господь мій і Бог мій!». Вдруге Тома запізнився, за церковними апокрифічними переказами, на похорон Пресвятої Богородиці. Але завдяки тому та ще й невірі Томи, що Пречиста спочила, ми знаємо: Мати Божа була взята на Небо разом із тілом і душею. Адже коли апостоли, виконуючи прохання Томи, відкрили гріб Богородиці, то побачили там тільки квіти і почули чаруючий спів ангелів.
Святий Тома виконував апостольську місію в Індії, де проповідував Христову віру серед місцевих язичників. Помер мученицькою смертю.
У господарській діяльності до дня Святого Томи селяни мали завершити збирання буряків. Також кажуть, що Тома щедро обдаровує останніми опеньками. Якщо їх справді багато вродило – на зиму з морозами.
Підготував Тарас ЛЕХМАН