Обабіч шляху від Червонограда до Львова височіють копри шахти «Межирічанська». А дбайливо озеленена територія – гарний приклад того, що при господарському підході і промислове підприємство вабитиме погляд.
 |
 |
 |
 |
Посеред зелених, зонованих біло-червоною огорожею газонів, центральне місце займає фігура Божої Матері. Зліва – дошка пошани, а праворуч – яскраво оформлена шахтна вагонетка.
За словами заступника директора з соціальних питань і побуту Богдана Скіри, над впорядкуванням території працюють щоденно – косять траву, доглядають та зрошують квітники, прибирають листя та сміття. Після нещодавнього ремонту траси Р-15 силами шахти очищено узбіччя, належно встановлено та пофарбовано бордюри.
– Знаємо, що коли довкола так гарно, то й на роботу гірники підуть з кращим настроєм, – посміхаються малярі Марія Токар та Зоряна Боднар. – Тому й стараємось.
Як розповіла начальник дільниці господарських робіт Надія Сидор, цьогоріч вирішено суттєво оновити шахтні зупинки. За ескізами шахтного художника Сергія Федорова столяри Данило Яцик та Василь Пелещак виготовили з дерева деталі для їх оздоблення. Вже милує око яскравими барвами зупинка з боку шахти, а до Дня шахтаря буде осучаснено і другу.
Марія ЛУЦЕНКО
Фото Володимира ВОВКА
та Тараса ТКАЧА