– Листопад зимі ворота відчиняє.
– Листопад — ворота зими.
– Прощавай, осене! – каже листопад.
– Листопад — вересня онук, жовтня син, а зими рідний брат.
– Листопад — не сват, а рідній зимі брат.
– Листопад білими кіньми їде.
– Листопад вкриває першою кригою ставки, річки й озера.
– Не дивно в листопаді білі мухи побачити.
– День у листопаді, як заячий хвіст.
– У листопаді стільки сонця, як у старої баби чепуріння.
– У листопаді голо в саді; але якщо листопад дерев не обтрусить, тоді довго зима бути мусить.
– Листопад завжди хитрує: і осені хоче служити, і зимі шлях торує.
– Листопад, звісно, не лютий, але спитає, чи ти добру взутий.
– З листопада бабам рада: «Ховайтеся на піч!».
– Листопад стелить землю листом, а грудень стелить снігом.
– Листопадові пороші – на хліб надії хороші.
– У листопаді заєць шубу міняє, бо вже зиму відчуває.
– Хто у листопаді не тремтить, той у січні не замерзне.
– Коли в листопаді небо заплаче, то слідом за дощем зима прискаче.
– Листопадові ночі до снігу темні.
– Листопад – заспів зими і сутінок року.
Зібрав Тарас ЛЕХМАН