Свято апостола Пилипа завжди припадає на 27 листопада. Це останній день перед початком Різдвяного посту (Пилипівки), який триває до 6 січня, Святого Вечора…
У давніші часи майже в кожній оселі справляли так звані «передріздвяні запусти, заговини». Смажили м’ясо, пекли пиріжки, готували вареники. Молодята, які щойно побралися, приходили в гості до батьків. На Закарпатті «новоспечений» зять дарував тещі теплу зимову хустку, а та хизувалася: «На запусти – нові хусти». Після спільної вечері діти розносили гостинці вбогим, старим самотнім людям.
Потім окремо збиралися хлопці й дівчата на свої заговини-вечорниці. Про тих, хто ще не обрав собі пари, не заслав старостів, говорили: «Пилип не до всіх прилип». Тож їм доводилося дівувати та парубкувати мінімум, допоки не завершаться Різдвяні свята.
У народі кажуть:
– Яка ніч у Пилипівку — такий день у Петрівку.
– Холодний і сніжний Пилип — зима буде холодною і сніжною.
Тарас ЛЕХМАН