Свято Платона і Романа (1 грудня) не належить до великих церковних свят Але цей день має особливе значення у народному побуті українців, адже він знаменує зустріч зими, її початок. Від того, якою вона буде, залежить майбутній врожай, достаток селянина-хлібороба. Тому у Романів день і наступні пильно спостерігали за погодою, змінами у природі, що відображено у численних народних прогностичних прикметах, приказках та прислів’ях:
– Сніг надворі – зерно в коморі.
– Який перший день зими – такою буде вся зима.
– Як зима туга, то і літо красне.
– Зима літо годує.
– Зима без трьох підзимків не буває.
– Не так зима, як призимки.
– Як зазиміє, то і жаба оніміє.
– Зимове сонце, як мачухи серце: світить, та не гріє.
– Зимовий день, як комарів носок.
– Якби не зима, то літо було б довше.
– Без снігу зима – влітку врожаю нема.
– Білизна зимою довго не сохне – льон буде поганий.
– Блискавка взимку – на бурю.
– Блискавиці у перші дні зими – на часті відлиги, поганий врожай.
– На Романа бурульки довгі з дерев звисають – зима може бути з відлигами, але це до огіркового року.
– Як Роман скаже, так і зиму зав’яже.
Підготував Тарас ЛЕХМАН