В останню неділю серпня День шахтаря у нашому краї відзначають далеко поза межами шахтарської спільноти. Адже вся історія розвитку сучасної Шептицької громади безпосередньо пов’язана з вугільною галуззю. У чотири зміни сотні гірників ДП «Львіввугілля» спускаються вглиб землі. Без їхньої важкої праці це свято не мало б сенсу.
До професійного свята розповідаємо про тих, хто роками зберігає вірність професії.
Один з них – Андрій Бранець. Шахтарів у родині не було – тільки підтримка батьків і власне рішення розпочати шлях у вугільній галузі. У 2009 році двадцятирічний випускник Червоноградського гірничого технікуму прийшов на шахту «Зарічна» підземним гірничим робітником.
За кілька років перейшов на іншу шахту – невдовзі став гірничим майстром. Це коли відповідальність вже не лише за себе, а за безпеку й ритм усієї зміни. У квітні 2022 року Андрій Борисович став заступником начальника дільниці шахтного транспорту.
Робота дільниці – це безперервний цикл: транспортування гірничої маси, породи, доставка працівників на робочі місця, спуск-підйом матеріалів під землею – усе відбувається за допомогою електровозної відкатки. Працівники стежать за рухом на всій довжині підземної колії, виставляють вагони і забезпечують роботу опрокиду – саме через нього вугілля йде на-гора. У складі дільниці – машиністи електровозу, гірники з ремонту гірничих виробок, електро слюсарі,гірничі робітники, стовбурові. Кожен несе відповідальність за виконання свого наряду. Один збій у циклі – і зупиняється підземний транспорт, а разом з ним і видобуток усієї шахти.
«Колектив у нас дуже гарний, організований. Понад 90 гірників. Один одному допомагаємо», – каже про команду 37-річний Андрій. Це щоденна робоча необхідність, адже від злагодженості кожної зміни залежить багато.
Вдома на Андрія Борисовича чекають дружина та двоє синів – школяр Юрій і маленький Назар. А відпочити від підземного шуму йому найкраще допомагають риболовля та походи в ліс за грибами.
За понад 15 років роботи гірник відзначений багатьма нагородами. У 2022 році Андрія Бранця нагородили нагрудним знаком Міністерства енергетики України «Шахтарська слава» III ступеня, а у 2025 – цією відзнакою II ступеня.
Дільниця шахтного транспорту – лише одна ланка виробничого ланцюга. Зі спільної роботи усіх підрозділів складається результат – вугілля для енергетики України.
