На сороковий день після Великодня відзначаємо свято Вознесіння Господнього, яке встановлене Церквою на честь знаменної події: цього дня на Елеонській горі поблизу Єрусалиму Ісус Христос на очах у свої учнів вознісся на небо. В усіх християнських храмах відправляють урочисте Богослужіння. В українській народній традиції свято Вознесіння пов’язане з багатьма обрядами, спрямованими на охорону посівів і […]

На п’ятдесятий день після Великодня – Воскресіння Христового, обов’язково у неділю, яку в народі ще називають Клечальною, Зеленосвятною, святкуємо Трійцю. Напередодні господарі все прибирали у домі, прикрашали зеленню – гілками липи, дуба, татарським зіллям, готували святкове застілля, особливо, якщо випадало храмове свято. А у неділю вранці збирали букети квітів – польових, лугових, лісових (рослини, бажано,

Семена Зілота (23 травня) часто і тепер сприймається у народі давнім язичницьким свято, яке, із запровадженням християнства на Русі, було встановлене як день Святого апостола Симона Зілота. Все ж народна традиція пов’язує його не з іменем апостола, а зі словом “зілля”. Адже цього дня знахарі, чарівниці йшли до лісу збирати лікарське та “приворотне” зілля. Заготовляти

22 травня — перенесення мощів Святого Миколая Чудотворця з міста Лікія до міста Бар (Італія). Свято було засноване Папою Римським Урбаном II в XI столітті. Однак воно, як кажуть, “прижилося” і в Східній Церкві. А за народним календарем українців — це день Літнього Миколи. Ми особливо вшановуємо Святого Миколая і повсякчас віримо в його заступництво,

21 травня у церквах східного обряду вшановують Святого апостола і євангеліста, улюбленого учня Ісуса Христа (так стверджують теологи) — Івана Богослова. Він єдиний з апостолів, який за поширення Христової науки не був страчений, а помер природною смертю, проживши понад 100 років. Хоча… також зазнав тортур, переслідувань, поневірянь, заслання. У народній традиції українців цього дня господарі

Вийшло друком десяте число художньо-літературного журналу-піврічника “МІСЦЕВИЙ ЧАСопис”, засновником, редактором і видавцем якого є Ігор Дах. Можемо це назвати ювілейним випуском. Хоч журнал “прописаний” у Червонограді, але видавець докладає максимум зусиль, щоб на його сторінках друкувалися автори з усієї України. “МІСЦЕВИЙ ЧАСопис” доволі різноманітний за спрямуванням — поезія, проза, публіцистика, журналістика… Окрім постійних авторів, читач

16 травня вшановуємо пам’ять Феодосія Печерського — помісного святого Української Церкви, ігумена Києво-Печерського монастиря. Походив він із боярської родини з м. Василькова поблизу Києва. Всупереч волі батьків твердо вирішив стати ченцем. 1055 року був прийнятий Антонієм Печерським до монастиря, де отримав ім’я Феодосій. (До речі, його світське ім’я, попри різні гіпотези, залишається невідомим). Згодом став

15 травня українські християни відзначають день перенесення мощей помісних святих, благовірних князів Бориса і Гліба — синів великого київського князя Володимира Великого. Борис і Гліб загинули мученицькою смертю — їх, як стверджують давні літописи, підступно вбили за наказом старшого брата Святополка Окаянного. Були канонізовані церквою у 1020 або у 1026 році і вважаються першими святими