– У грудні хмари пливуть проти вітру, що дме по землі — на сніг. – Дрова у печі горять, потріскуючи — на мороз. – Віконниці скриплять — буде відлига. – Сніг сідає у білясто-каламутну імлу — ясну днину незабаром змінить нестійка погода. – Вечірнє небо рожеве, навіть багряне — перед снігопадом. – Якщо взимку ранкова […]

Святий Роман, якого церкви східного обряду вшановують 1 грудня, був дияконом у місті Кесарії Палестинській у кінці III століття. Коли за правління імператора Діоклетіана почалося переслідування християн, Роман проживав у місті Антіохії та заохочував вірних не відступати від своєї віри. Побачивши одного разу, що деякі ув’язнені християни готові поклонитися язичницьким ідолам, аби уникнути тортур і

30 березня 1971 року бригадиру ГОЗ шахти №3 «Великомостівська» присвоєно звання Героя соціалістичної праці. Використовуючи досвід передових колективів галузі, очолювана Григорієм Сиротою бригада гірничих робітників очисного забою в 1982 році перевищила 500 тисячний рубіж видобутку вугілля в рік. Цей показник не змінювався протягом 12 років. Були часи, коли видавали на-гора й по 600-650 тисяч тонн.

Бригадиру прохідників ШБУ тресту «Укрособвуглемонтаж» звання Героя соціалістичної праці присвоєно 11 серпня 1966 року. Протягом багатьох років дружний колектив «підземних скороходів» славився творчим підходом до справи, високими виробничими показниками. І, звичайно, прикладом для наслідування був саме бригадир. Бригада під його керівництвом досягла показника 112 метрів проходки протягом місяця. Галицькі гірники довіряли знаному бригадирові представляти їхні

У березні 1957 року на будівництво шахти №2 «Великомостівська» прийшов молодий хлопець в армійській гімнастерці. Довідавшись, що до служби в Армії він працював на шахтах Підмосков’я, керівництво довірило йому організацію бригади прохідників. За 10 років роботи прохідницької бригади план було збільшено втричі, і вона не тільки успішно виконує, а й значно перевиконує його. Семирічне завдання

Володимир БАЙДА – бригадир прохідників шахтобудівельного управління тресту «Укрособвуглепром». Звання Героя соціалістичної праці він отримав у квітні 1957 року і особливо пишався Золотою Зіркою Героя. А ще й тим, що в березні 1958 року галичани обрали його депутатом Верховної Ради СРСР. Бригада прохідників, яку очолював Володимир Антонович, зробила вагомий внесок у будівництво шахти №5 «Великомостівська».

Молодим хлопцем Іван Чуркін приїхав на Львівщину. Першим місцем роботи було будівництво шахти №6 «Нововолинська». Згодом друга «Великомостівська», наступні копальні також «Великомостівські» – перша, третя, п’ята, шоста… Бригада прохідників Івана Чуркіна доклала максимум зусиль, аби швидше пішли на-гора перші тонни вугілля. Перехід на комплексну механізацію робіт у вибої, де працювала його прохідницька бригада, дав змогу

Розпочалася трудова біографія шахти 30 грудня 1978 року. Якраз тоді у передноворічний день шахтобудівельники вручили символічний ключ гірникам від нової шахти, а у січні 1979 року усім колективом влилися у колектив шахти.  Промислові запаси на час введення складали 60,8 млн тонн вугілля.  У 1981-1985 роках шахта стабільно видає на-гора понад 1 мільйон тонн вугілля щорічно.

У витоків розбудови Львівсько-Волинського вугільного басейну стояла шахтарська залізниця. 7 квітня 1954 року розпочав роботу транспортний цех тресту «Західшахтобуд». По проведених до будівельних майданчиків майбутніх копалень залізничних коліях йшли локомотиви з технікою і матеріалами, а згодом – ешелони з вугіллям. Пізніше перейменована у Вантажно-транспортне управління , залізниця обслуговує десятки кілометрів колії, має великий вагонний парк