Чи можемо уявити Великдень без писанки?.. Звісно, що ні! Вона – яскравий взірець традиційної художньої творчості. Кожний етнографічний регіон України має свої специфічні орнаментальні мотиви, гаму кольорів цього великоднього атрибуту. Загалом орнаментовані курячі яйця використовувалися як оберегові символи (насамперед – знаки на них) під час святкувань зустрічі весни, у поховальних обрядах. Адже ще за дохристиянських […]

Кожного року напередодні Світлого Христового Воскресіння у шахтарському місті проходить традиційна піша хода – Хресна дорога. Хресна дорога триває протягом трьох годин вулицями Червонограда. Упродовж ходи хрест несли священики, представники влади, воїни АТО, молодь, шахтарі… Всю дорогу вони молилися за мир та спокій в Україні, за припинення воєнного конфлікту на Сході, за здоров’я червоноградців, за

Останній тиждень перед Великоднем, як і всі його дні, називають Страсним або Великим, бо, за церковним вченням, протягом саме цього тижня відбувалися страсті Христові. Найважливіші дні Страсного тижня починаються від четверга. До цього дня все подвір’я і хата, господарські прибудови, хліви, кошари повинні бути приведені до ладу. У світлицях вивішують святкові рушники, килими, а в

У часи Великого посту, туги, мов промені яскравого світла, виділяються два особливо величних і радісних свята, коли піст, власне, послаблюється. Це — Благовіщення та Вербна неділя, яку ще називають Квітна, Цвітна, Шуткова. Саме вона нагадує мирянам про наближення світлого Христового Воскресіння. Великдень прийде за тиждень. Згідно з християнським вченням у цей час Христос-Спаситель в’їжджав до

Важлива віха землеробського календаря українців — церковне свято Благовіщення (7 квітня; за старим стилем — 25 березня). До цього дня лелеки вже прилетіли з вирію і почали вити гнізда. А над полями з’явилися жайворонки. За теплої погоди із кубел вилазять плазуни. Остаточно вони прокидаються від зимової сплячки, за народними повір’ями, у день Руфа (21 квітня).

– З’явилися біля хати півники — весна присіла на призьбу. – У квітні ластівка день починає, а соловей завершує. – Журавлі прилетіли — полудень принесли. – Пізня весна — влітку переважатиме хороша погода. – Якщо вранці проти сонця туман — буде дощ. – Рясно цвіте горобина — на добрий урожай льону. – Зеленіє березовий гай

Вийшла у світ друга збі­р­ка вір­шів для дітей “Плете весна ві­но­чок” черво­ноградської пое­теси Марії МАГДЗЯК. Марія Євгенівна понад де­сять років працює вихо­вателем гуртожитку Черво­но­градського гірничо-будіве­ль­ного ліцею. Кілька років то­му долучилася до літе­ра­тур­но-мис­тецького об’єд­нан­ня “Третій горизонт”. Це  вже друга збірка поетеси, чия сповнена щирої лю­бові до ді­тей твор­чість отримала визнання серед колег по лі­тера­турній царині та

Весна — найчарівніша пора року. За народним повір’ями, її на вкраїнську землю приносять ластівки. Але це вже — справжня весна, з теплом та рослинним буянням. Тож як зустрічали українці весну у давнину?.. Колись в Україні з приходом весни починався цикл народних весняних свят, пов’язаних зі стародавніми віруваннями. Все це супроводжувалося піснями, іграми та хороводами, масовими

– Березень березовим віником зиму вимітає, а весну в гості запрошує. – Якщо на Казиміра (4 березня) погода, то на картоплю буде урода (врожай). – Василь-Плаксивець (13 березня) зі стріхи капає — весну покваплює. – Василь-Палксивець звів зиму нанівець. – Якщо на Явдохи (14 березня) сонячно — на врожай огірків. – На Сорок святих (22