…Ось і минули Різдвяні свята з колядками та щедрівками, вертепними дійствами, з дідухом, ялинкою та Меланчиною Козою. І хоч до Стрітення вітаємося «Христос Рождається!», все ж селяни налаштовані до буденних справ. Утім, вони повсякчас сповнені нагальними турботами. Про завершення різдвяних святок свідчить день у церковному календарі – Собор Івана Хрестителя, Предтечі (20 січня). У народі […]

Водохреща, Водохрещі, Хрещення, Йордан — народні варіанти назви величного християнського свята Богоявлення Господнього, яке завжди відзначаємо 19 січня. Воно знаменує завершення дванадцятиденних різдвяних свят (зимових святок). Водохреща увібрало багато елементів язичницьких традицій (але це один з небегатьох випадків, коли церква “не вельми” забороняє дотримуватися їх) і християнських обрядів, визначальне місце серед яких займають обряди, пов’язані

Спозаранку на Старий Новий Рік, свято Василія, господарі з нетерпінням чекають засівальників (посівальників) — маленьких хлопчиків, які повіншують з Новоріччям, Різдвом Христовим, побажають достатку і у хаті, і на полі… Загалом, засівання, посівання, посипання — давньослов’янський новорічний звичай. У часи минулі, у перший день Нового Року, дорослі й діти, як правило, чоловічої статі, ходили від

Найчисельніша чернеча спільнота в лоні УГКЦ — Чин Святого Василія Великого у 2017-му відзначає 400-ліття свого заснування. З цієї нагоди Святіший Отець Папа Римський Франциск надав василіянським монастирям право здійснювати повний відпуст, яке діятиме протягом року. Звісно, не став винятком і наш Кристинопільський монастир отців-василіян Святого Юра м. Червонограда. Отож, час приступити до щирої сповіді

9 січня церкви східного обряду вшановують Святого Первомученика Архидиякона Степана. Він першим з християн віддав життя за Ісуса. Його закаменували… Ймовірно, що він був одним із 70-ти апостолів Христових. Після Вознесіння Господнього Степана обрали на диякона, в обов’язки яких входило всіляко допомагати убогим, опікуватися ними (серед них – і перші християни), що чітко сказано у

День 8-го січня і в церковному, і в народному календарях українців пов’язаний передусім з Богородчанським святом, адже вшановують Пречисту Діву Марію як Матір Ісуса Христа, і це свято йменується Собором Пресвятої Богородиці. Однак 8-го січня ще вшановують Євтимія Сардійського. Погодьтесь, про нього ми знаємо доволі мало… Святий Євтимій замолоду став служити Богові і вів тихе

Українські Різдвяні свята годі уявити без вертепу — доволі поширеного обрядового дійства. Його потайки ставили навіть у часи войовничого атеїзму, гонінь на церкву та переслідування вірних. Вертеп зародився в Україні ще у XVII столітті у духовних навчальних закладах, але особливої популярності набув лише у XIX столітті, як пересувний ляльковий театр, з яким виступали на ярмарках,

Різдво нашого Господа Ісуса Христа — одне з найвеличніших свят у церковному календарі, у традиціях українського народу. Християни східного обряду завжди відзначають його 7 січня. Не менш значимим є й Святий Вечір, 6 січня. Подія про народження Ісуса Христа детально описана євангелистами Матеєм і Лукою. За часів правління кесаря Августа був виданий наказ про загальний

– Різдвяна ніч (з 6 на 7 січня) зі снігом — врожай на яблука. – Різдвяний день сонячний — дорід на хліб. – На Меланки (13 січня) відлига — чекай теплого літа. – Якщо на Йорданський вечір (з 18 на 19 січня) темно — вродить гречка. – На Маркіяна (23 січня) іній на стіжках —

За східним календарем 2017-тий — Рік Півня. Однак ця свійська птиця доволі популярна й в українському фольклорі, прадавніх віруваннях. Як оповідають народні перекази, повір’я, крик півня, що віщує наближення дня, відганяє від хати нечисту силу, злих духів. У численних оповіданнях про відьом, чортів, упирів та інших демонічних істот людина, яка протистоїть потойбічному світові, повинна протриматися