22-23 жовтня, Червоноград приймав учасників других всеукраїнських змагань з греко-римської боротьби, присвячені пам’яті тренера ДЮСШ “Шахтар” Анатолія КОРОВЧЕНКА. Позмагатися на борцівському килимі з’їхалися діти віком від 8 до 16 років із міст Західного регіону –Долина, Стрий, Рівне, міста Києва. Червоноградські вихованці тренера секції греко-римської боротьби Володимира Худолея здобули на цих змаганнях перемоги в п’яти із

23 жовтня церкви східного обряду вшановують пам’ять Святих Отців VII Вселенського Собору, які засудили єресь іконоборства. Вона виникла на початку VIII століття, коли візантійський імператор Лев Ісавр (Ісаврянин) видав указ про вилучення з церков, монастирів, приватних будинків усіх ікон, розп’ять і привселюдне їх спалювання на площі, мотивуючи рішення тим, що вшанування ікон є нібито ідолопоклоноством.

Олександр Кульбачний, поет з Червонограда, член Сокальського районного літературного об’єднання «Колос», 23 жовтня святкує 75-ліття. У його долі і творчості поєдналася вся Україна, кожен її закуток. Друзі, приятелі, жартуючи, не раз запитують: – Хто ви, пане Олександре, «східняк» чи «западенець-галичанин»?.. – Я – українець! – завжди з гордістю відповідає він. І не дивно. Олександр Кульбачний

КОПТЮКУ Олександру Степановичу, першому заступнику директора з проведення конкурсних торгів дирекції з матеріально-технічного постачання, транспорту та збуту продукції Шановний Олександре Степановичу! Адміністрація та профспілковий комітет ДП «Львіввугілля» щиросердечно вітають Вас з чудовою датою на життєвому шляху – з  60-літтям від дня народження. Багато років свого життя Ви присвятили роботі у вугільній галузі Львівщини на ниві

Українці здавна особливо піклувалися про тих домашніх тварин (можливо, вже й тоді, як тільки їх приручили, а деяких визнали ледь не “святими”), від яких залежало успішне ведення господарства, майновий стан сім’ї, її добробут — коней, кіз, велику рогату худобу, свиней. Так поступово постала окрема галузь знань, набутого досвіду — народна ветеринарія. Заради правди, самого слова

Одним з найпоширеніших весільних обрядів, який символізував освячення громадою новоствореної сім’ї — бгання короваю. Це було у давнину доволі яскраве, навіть драматургічне, дійство. Загалом, як стверджують етнографи, українці пекли багато видів весільного хліба: коровай, дивень, теремок, гільце, лежень, полюбовники, шишки, гуски, калачики, кожен з яких виконував специфічну обрядову функцію. Та все ж головним весільним хлібом