У давнину на Чистий четвер припадав Нявський або Мертвецький Великдень. На Поліссі його ще називали Жильним. Після Страсної відправи у церквах люди, прийшовши додому, влаштовували своєрідну Тайну Вечерю. Вона чимось нагадувала Багату кутю. Все це символізувало спільну вечерю з померлими родичами. Звідси й назва – Мертвецький Великдень. За повір’ям, Бог тричі на рік відпускає праведні […]

За три дні до Великодня християни відзначають Чистий четвер. З ним пов’язано чи не найбільше суто перед великодніх обрядів і дійств. Насамперед у Чистий четвер готували жовті паски – «бабки». Крім жовтих, в Україні ще випікали білі (у п’ятницю) і чорні (у суботу). Кожна з них має своє призначення і кулінарні таємниці. Жовті, як найбільш

Традиційний міський фестиваль писанкарства відбувся 24 квітня. у свято Вербної неділі, в Червоноградській філії Львівського музею історії релігії. Це вже двадцять другий за рахунком захід. За цей час «Великодні візерунки» стали особливою візитівкою шахтарського Червонограда, адже кожна писанка символізує ту Україну, в якій ми хочемо жити і творити, а на виставці їх – безліч. Тут

Квітна неділя, Шуткова неділя, Вербна неділя… – назви одного і того ж свята. Згідно з християнським вченням, у цей день Ісус Христос в’їжджав на ослику в Єрусалим і люд стелив перед Ним  дорогу пальмовим гіллям, вигукуючи слова хвали. Це вже потім кричали: «Розіпни!». Оскільки в Україні пальми не ростуть, то такі гілки замінили вербовими галузками.

Святий Преподобний Агапій Лічець (Агапит — ще так його називають), ченець Києво-Печерського монастиря в XI столітті, прославився тим, що міг зцілювати людей. Добре знався на травах та, передусім, оздоровлював хворих молитвами. Помер достойник приблизно 1095 року. Його чудотворні мощі покояться у Верхніх Печерах Лаври (Ближні Антонієві Печери). Припасти до них й отримати з рук священиків

Неодмінний атрибут Великодня — писанка, виявляється, ще й лікує. У народних переказах апокрифічного характеру не раз зустрічаємо історії про те, як людина позбулася важкої недуги, коли постановила: впродовж Великого посту розписати сорок писанок, по одній в день, тоді неодмінно зцілиться. І слова дотримала. Бувало, що таке видіння являлося їй уві сні, прозвучало з уст Ангела-Хоронителя,

Однією з найвизначніших оригінальних пам’яток давньоукраїнської писемності є Києво-Печерський патерик. Ця книга належить до т. зв. “життійних”, тобто до творів про життя осіб, яких церква проголосила святими. Зрештою, ті постаті й канонізовані як помісні святі. Деякі з них вшановуються й УГКЦ. Патериком захоплювався Тарас Шевченко, а його дідусь читав патерик односельцям уголос. Він є позаконфесійним

Відразу після Благовіщення відзначаємо свято Благовісника. За церковним календарем – Собор Архангела Гавриїла (8 квітня). Саме він приніс Благу вість Діві Марії, що вона народить Спасителя світу. Хоча два свята дуже споріднені, однак усупереч християнському вченню, у народі Гавриїла (оте панібратське «Гаврила» зустрічаємо частіше), вважали володарем весняних блискавок, грому і грози. До таких явищ, зазвичай,