Поетеса з Червонограда, автор трьох десятків книг, численних публікацій в періодиці, в альманахах та в інтернет-виданнях Людмила Ржегак не випадково назвала свою нову збірку “Землі і Неба перегуки” (Червоноград: Панорама, 2016 — 114 с.), де подала під однією обкладинкою вибрані твори із багатющого попереднього доробку (звісно, найдорожчі серцю) і щойно написані. Її творчість торкається високих […]
МІЖ НЕБОМ І ЗЕМЛЕЮ Читати запис »
22 березня українські церкви східного обряду вшановують день пам’яті Сорока Севастійських мучеників, яких за сповідування християнства втопили у Севастійському озері. Це сталося близько 320 року. У народному побуті цей день називають Сорок Святих. За переказами, саме вони є покровителями всієї птиці: тієї, яка йде людині на споживу (домашньої і мисливської), тієї, яка гарно співає і
НА СОРОК СВЯТИХ СОРОКИ ГНІЗДА БУДУЮТЬ… Читати запис »
Щоразу у часи Великого посту, а саме в середу ввечері, четвертого тижня (за народною традицією цей день іменується — Середопістя) у церквах відправляють Поклони. Під час утрені виконують т. зв. Покаянний канон (канон-покаяння), де звучить молитва: “Преподобний отче Андрію, моли Бога за нас!”. Цими словами просимо заступництва у небесного покровителя — Святого Андрія Критського, який
КАНОН-ПОКАЯННЯ АНДРІЯ КРИТСЬКОГО Читати запис »
Окрім дванадцяти апостолів, які скрізь слідували за Ісусом Христом, Син Божий останнього року свого земного життя вибрав іще 70-тьох учнів. Це навіть не означає, як стверджують деякі історики Церкви, що вони безпосередньо слухали Його проповіді, а могли пізнавати науку через інших. Серед таких був Онисим. Ох, який важкий шлях він пройшов до святості. Але підтвердив,
СВЯТИЙ ОНИСИМ: ВІД КАЯТТЯ ДО ПРАВЕДНОСТІ Читати запис »
Усі добре знають, що першу сівбу зернових проводять восени. У давнину селяни намагалися це зробити до свята Семена (14 вересня). Однак найвідповідальніша посівна робота припадає на весну. До цього готувалися заздалегідь і то, передусім, духовно. Ще напередодні різдвяно-новорічних свят господар вже думав про майбутній врожай. Це підтверджують численні замовляння, обрядові дії, віншування, колядки та щедрівки
Шевченківські дні урочисто відсвяткували в Червоноградському ВПУ №11. Як розповіла заступник директора з навчально-виховної роботи Ольга Пожар, в училищі відбулися різноманітні вікторини, конкурси, виховні години, присвячені Великому Кобзареві. Також на літературну зустріч до студентів навчального закладу завітали слухачі Червоноградського відділення Міжнародної (Малої) Академії літератури і журналістики. Передусім вони запропонували переглянути фрагменти документального фільму “Обличчя української
“БЕРЕЖІМО ПАМ’ЯТЬ ПРО ШЕВЧЕНКА!” Читати запис »
В українців без вишитого рушника не обходиться жодна найважливіша подія – народження, весілля, ювілеї… Використовували його і, здавалося б, у побутових дійствах, буденних-повсякденних справах. Але чи це так?.. Адже на білому полотні з вишитим візерунком завжди закодоване добре послання-благословення. Це – своєрідна магія знаку, символу, певний інформаційний код. Так характеризує український рушник етнограф Лідія Артюх.
УКРАЇНСЬКИЙ РУШНИК Читати запис »
Не доведи Господи захворіти. А якщо таке вже сталося, то ми не тільки поспішаємо до лікарів, в аптеку, а й звертаємося у молитвах до Святих, достойників Христової Церкви, аби зцілили нас. Небезпідставно стверджують: помолишся з глибокою вірою – неодмінно одужаєш! Не раз у таких молитвах згадують Святу Гільдегарду Бінгенську. Вона народилася в 1098 році в
СВЯТА ЦІЛИТЕЛЬКА ГІЛЬДЕГАРДА БІНГЕНСЬКА Читати запис »
У багатьох європейських народів побутує мистецтво вишивки. Але, мабуть, тільки українська є справжнім оберегом… Лаконічне словникове визначення: Вишивка – це поширений вид декоративно-прикладного мистецтва, в якому узори та зображення виконуються ручним або машинним (останнє з’явилося з розвитком фабрично-заводського виробництва) способом на різних тканинах, шкірі, повсті, інших матеріалах. Вишивають лляними, бавовняними, шовковими, вовняними нитками, а також
УКРАЇНСЬКА ВИШИВАНКА Читати запис »
