Те, що минула половина Великого посту, символізує Хрестопоклінна неділя (четверта у часі посту) і Середопістя (завжди припадає на середу) — Хрестопоклінний день. Тож господині ще напередодні пкли хліб у вигляді хреста, який так і називали — хрестопоклінний. Половину цього хліба родина споживала, а половину заривала у зерно, яке призначалося для посіву. Коли виходили у поле […]
Наші традиції ХРЕСТОПОКЛІННИЙ ХЛІБ Читати запис »
Свято Теплого Олекси (30 березня) знаменує початок роботи пасічників. Якщо встановилася тепла погода, зійшов сніг, то пасічники виносять вулики з бджільника, або відкривають віконця і «замовляють» бджіл, щоб не шукали інших хазяїв. Просять Бога, аби послав гарне літо, бо тоді буде багато меду. За стародавніми віруваннями, на Теплого Олекси вівсянка співає свою першу в цьому
Наші традиції ТЕПЛО ТЕПЛОГО ОЛЕКСИ Читати запис »
25 березня – свято Теофана. Він народився у другій половині VIII століття, був грецьким сенатором. Потім, за згодою дружини, став монахом, збудував два монастирі. Різко виступив проти іконоборчої єресі. Свою позицію беззастережно підтвердив на Сьомому Вселенському Соборі у Нікеї, який відбувся 787 року. Рішення Собору закликали і зобов’язували християн вшановувати святі ікони та розп’яття, не
Наші традиції ТЕОФАН, ЗІШЛИ ТУМАН!.. Читати запис »
9 березня минає 205 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Світлий образ Великого Кобзаря – безсмертний і безмірно значимий для українського народу. Нетлінна творчість геніального сина України жива подихом життя, биттям гарячого людського серця. Безсмертна могутня сила його таланту, проникливість та глибина його думки, мужність та ніжність його лірики, гострота та пристрасність його слова,
ЙОГО ТВОРЧІСТЬ ЖИВЕ У ВІКАХ Читати запис »
6 березня у церквах східного обряду вшановують Тимотея Символьського. Він був родом з Італії, жив у VIII столітті, служив ченцем монастиря на горі Олімп, що неподалік Константинополя. Ще юнаком дав собі обітницю: жодного разу не глянути у жіноче обличчя, аби не піддатися звабі; повністю присвятитися молитві та праці. І, як стверджують історико-церковні джерела, життєписи святих,
Наші традиції. ВЖЕ ЗИМА НЕ СТРАШНА Читати запис »
Ось і діждалися весни – найчарівнішої пори року! Якою вона буде, втішить чи засмутить погодою – підкажуть народні прикмети: – Бруньки на березі ранні – на ранню весну. – Бруньки на деревах довгі – весна затягнеться, а літо спізниться. – Верба зацвіла, коли погода стоїть ясна і тепла – весна буде красна, а літо буде
У НАРОДІ КАЖУТЬ… КРАСНА ПОРА Читати запис »
13 лютого, на передодні 30-ї річниці виведення військ з Республіки Афганістан та Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав у Червоноградській центральній міській бібліотеці відбувся тематичний вечір «Час і досі не загоїв рану – цей одвічний біль Афганістану» підготовлений учнями ЧЗШ №9. Зі спогадами про війну в Афганістані та про діяльність громадської організації
НИЗЬКИЙ УКЛІН ВАМ, ВЕТЕРАНИ АФГАНІСТАНУ Читати запис »
У Червоноградській філії Львівського музею історії релігії (палац Потоцьких) відбулася презентація персональної виставки відомого в нашому краї та за його межами гравера, колишнього працівника шахти “Відродження” Ярослава Гладкого. – Цей митець спроможний подарувати світ. Так сказав про відомого червоноградця заслужений діяч мистецтв України Володимир Підгора, – такими слова розпочала презентацію виставки директор музею Галина Гриник.
ГРАВЕР ВИЩОЇ ПРОБИ Читати запис »
19 січня — велике двонадесяте свято Богоявлення Господнє, Хрещення Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа. У народному побуті воно має назви Водохреща, Водохресті, Йордан… За переказом, рівно о півночі на кожній річці відбувається чудо: спокійна перед тим вода несподівано починає хвилюватися. Те ж саме можна побачити й біля ополонки – враз з’являються хвилі, знак того,
НАШІ ТРАДИЦІЇ: БОГОЯВЛЕННЯ ГОСПОДНЄ Читати запис »
20 січня християни східного обряду відзначають Собор Предтечі і Хрестителя Господнього Івана, який символізує завершення Різдвяних свят. У народі цей день має назву Посвятки. Колись він своєрідно відзначався у господарстві. Вставши рано, господар брав хліб, що залишився від Багатої куті (Святого вечора), розламував на шматки, інколи скроплював свяченою йорданською водою та давав їсти худобі як
НАШІ ТРАДИЦІЇ: СОБОР ПРЕДТЕЧІ — ЗАВЕРШЕННЯ РІЗДВЯНИХ СВЯТ Читати запис »
