Уособленням цього відомого гасла десантників з повним правом можна назвати гірничого майстра видобувної дільниці №3 шахти “Межирічанська” Олега ГЛУЩУКА.
У свої 24 роки Олег сповна знає смак солдатської долі. Закінчивши місцевий гірничо-економічний коледж, хлопець став до роботи у лаві, продовжив навчання у Національному гірничому університеті. У 2011 році проходив службу в лавах ЗСУ в 80 окремій десантно-штурмовій бригаді. У цей же військовий підрозділ його й призвали за третьою хвилею мобілізації влітку 2014-го, щойно отримав диплом гірничого інженера.
Луганськ, Щастя, Станиця Луганська, Кримське, Трьохізбенка – усі ці “гарячі точки” назавжди в пам’яті Глущука: бойові побратими, бойові завдання, бойові втрати… Рік і три місяці у зоні проведення АТО, і тільки одна десятиденна відпустка. Повернення до мирного життя, до рідного дому було таким жаданим і таким здавалося далеким. А, коли воно сталося, буденні клопоти та робочий ритм стали найкращими ліками, проте рани війни ще довго ятритимуть серце.
Марія ЛУЦЕНКО