28 серпня — Успіння Пресвятої Богородиці, яке в народі називають Першою Пречистою. Після цього свята починали сіяти озимину. Вірили, що у справі допоможе сама Богородиця. Адже, мабуть, пам’ятаєте колядку, як Діва Марія під час утечі від Ірода сховала Дитятко Боже у пшениці… У давніші часи осінній початок засіву, як і весняний, відбувався святково. Господар брав […]

У рамках програми книжкової толоки “Червоноград читає” (організатори – Червоноградська міська централізована бібліотечна система, Червоноградська міська рада, відділ культури Червоноградської міської ради) відбулося чимало цікавих заходів, зустрічей з письменниками, видавцями, авторських читань, майстер-класів. Один з таких майстер-класів (зустріч проходила у бібліотеці-філії №9; Народний Дім) – «Створення статті у Вікіпедії» провів Юрій Пероганич, генеральний директор Асоціації

Свято Преображення Господнього, а в народі — Спас, Другий Спас, Яблучний Спас, яке відзначаємо 19 серпня, належить до найвеличніших у церковному календарі. Із усіх трьох Спасів (а це — Маковія, 14 серпня та Перенесення Нерукотворного Образа Ісуса Христа, 29 серпня) його святкують найурочистіше. З євангельських текстів дізнаємося, що в цей день Ісус Христос узяв Петра,

15 серпня — свято преподобного Стефана. У народі цей день називають “сіновалом” і намагаються завершити заготівлю осіннього сіна (отави). Бо, як кажуть, “отава — для сіна прибава”. Але не так вже й суто по-побутовому ставився український селянин до сіна, мовляв, це — тільки корм для худоби, тим паче, добре, коли його вдосталь. Навпаки, сіно —

З 14 по 28 серпня триває Успенський піст, присвячений Пресвятій Богородиці. За суворістю він наближується до Великого посту, послаблюється тільки у неділю та у свято Преображення Господнього. У народному побуті цей піст має назву Спасівка. Існує апокрифічна легенда, що Спасівка є продовженням Великого посту. Адже Бог спочатку призначив для нього дев’ять тижнів. Але людям було

На свято Маковія (14 серпня), як і на Трійцю, у храмах святять букети квітів. У давнину для них збирали виключно лікарські рослини — лугові, польові, лісові… Вірили: таке освячене знахарське зілля має не тільки лікувальну, а й магічну силу. Букет-маковійка (так його називали у народі) складався з непарного числа рослин, але не менше сімох найменувань,

З свята Апостола Івана Сили — Івана Воїна (12 серпня) можна було починати сіяти озимину. Кажуть: “Жито, посіяне на Силу, родить сильно”, що віками перевірено на практиці українськими селянами. Адже цієї пори Сонце віддає найбільше енергії, виявляє найбільшу силу. Воно не тільки гріє, а й своїм життєдайним промінням наше небесне світило сприяє життю в усіх

9 серпня — день Святого великомученика Пантелеймона. Він жив у Никодимії. Ще з юних літ почав навчатися лікарського мистецтва, а коли прийняв хрещення, присвятив усе своє життя служінню на благо людей, щиро допомагав убогим і хворим, відвідував в’язнів-християн у тюрмах, лікував їхні душевні і тілесні рани, навертав до християнства язичників. Але на Пантелеймона-Цілителя донесли імператору

Хоча на звичному для нас календарі ще літо, але у природи свій календар — фенологічний. Отож 6 серпня — вже свято Осінніх Бориса і Гліба. Цих перших помісних українських святих, князів-братів, мучеників вшановують двічі на рік: 15 травня (перенесення їхніх мощей) і 6 серпня (день пам’яті). Відтак у народній традиції ці дні називають відповідно —

2 серпня — свято Іллі, одного з великих пророків Старого Завіту. Він народився в Палестині за дев’ять століть до народження Ісуса Христа. Ще замолоду присвятив себе служінню Богові, навіть оселився у пустелі та вів аскетичне життя в пості і молитві. За церковними переказами, пророк Ілля за свою ревну службу на прославу Господа був живим узятий