Ви знаєте з чого починається будівництво хати?.. Із закладин. Це давній обряд, як правило, справляли рано-вранці. Етнографи, дослідники традиційного українського хатобудівництва описують це дійство так: у центрі майбутнього житла, перед місцем, де мала бути піч, або у східному кутку південного боку, ставили стілець, застеляли рушником, на який клали хрест, хліб, сіль, букет квітів, кілька монет […]

У рослинному світі символом травня є, безперечно, конвалія, яка впродовж усього місяця Божої Матері милує наше око, п’янить ароматом. Намарно люди нещадно нищать квітку. Конвалія має цілющі властивості. Її використовують для виготовлення препаратів, що лікують серце. Таке запримітили ще давні римляни і обожнювали рослину. З квіткою пов’язана доволі цікава легенда… У лісі стояв козацький загін,

  6 травня християни східного обряду вшановують Святого мученика і побідоносця Юрія (Георгія), який був страчений за віру у Христа 303 року. У народному побуті українців Юрій вважається покровителем хліборобства і скотарства, а, отже, і людей цих професій. Тож ще у давнину свято набуло у нас особливої популярності. Ім’я Святого лицаря Юрія Побідоносця (на іконах

Великдень — найвеличніше християнське свято на честь Воскресіння Ісуса Христа. Східні Церкви відзначають його у першу неділю після весняного рівнодення і повного місяця, обов’язково окремо від іудейської Пасхи. У народному побуті українців Великдень зберіг доволі багато елементів весняної язичницької ритуалістики, дотримання окремих дійств якої аж ніяк не забороняє церква: випікання обрядовго печива (в даному випадку

У давнину на Чистий четвер припадав Нявський або Мертвецький Великдень. На Поліссі його ще називали Жильним. Після Страсної відправи у церквах люди, прийшовши додому, влаштовували своєрідну Тайну Вечерю. Вона чимось нагадувала Багату кутю. Все це символізувало спільну вечерю з померлими родичами. Звідси й назва – Мертвецький Великдень. За повір’ям, Бог тричі на рік відпускає праведні

За три дні до Великодня християни відзначають Чистий четвер. З ним пов’язано чи не найбільше суто перед великодніх обрядів і дійств. Насамперед у Чистий четвер готували жовті паски – «бабки». Крім жовтих, в Україні ще випікали білі (у п’ятницю) і чорні (у суботу). Кожна з них має своє призначення і кулінарні таємниці. Жовті, як найбільш

Традиційний міський фестиваль писанкарства відбувся 24 квітня. у свято Вербної неділі, в Червоноградській філії Львівського музею історії релігії. Це вже двадцять другий за рахунком захід. За цей час «Великодні візерунки» стали особливою візитівкою шахтарського Червонограда, адже кожна писанка символізує ту Україну, в якій ми хочемо жити і творити, а на виставці їх – безліч. Тут

Квітна неділя, Шуткова неділя, Вербна неділя… – назви одного і того ж свята. Згідно з християнським вченням, у цей день Ісус Христос в’їжджав на ослику в Єрусалим і люд стелив перед Ним  дорогу пальмовим гіллям, вигукуючи слова хвали. Це вже потім кричали: «Розіпни!». Оскільки в Україні пальми не ростуть, то такі гілки замінили вербовими галузками.