Святий Преподобний Агапій Лічець (Агапит — ще так його називають), ченець Києво-Печерського монастиря в XI столітті, прославився тим, що міг зцілювати людей. Добре знався на травах та, передусім, оздоровлював хворих молитвами. Помер достойник приблизно 1095 року. Його чудотворні мощі покояться у Верхніх Печерах Лаври (Ближні Антонієві Печери). Припасти до них й отримати з рук священиків […]

Неодмінний атрибут Великодня — писанка, виявляється, ще й лікує. У народних переказах апокрифічного характеру не раз зустрічаємо історії про те, як людина позбулася важкої недуги, коли постановила: впродовж Великого посту розписати сорок писанок, по одній в день, тоді неодмінно зцілиться. І слова дотримала. Бувало, що таке видіння являлося їй уві сні, прозвучало з уст Ангела-Хоронителя,

Однією з найвизначніших оригінальних пам’яток давньоукраїнської писемності є Києво-Печерський патерик. Ця книга належить до т. зв. “життійних”, тобто до творів про життя осіб, яких церква проголосила святими. Зрештою, ті постаті й канонізовані як помісні святі. Деякі з них вшановуються й УГКЦ. Патериком захоплювався Тарас Шевченко, а його дідусь читав патерик односельцям уголос. Він є позаконфесійним

Відразу після Благовіщення відзначаємо свято Благовісника. За церковним календарем – Собор Архангела Гавриїла (8 квітня). Саме він приніс Благу вість Діві Марії, що вона народить Спасителя світу. Хоча два свята дуже споріднені, однак усупереч християнському вченню, у народі Гавриїла (оте панібратське «Гаврила» зустрічаємо частіше), вважали володарем весняних блискавок, грому і грози. До таких явищ, зазвичай,

Архангел Гавриїл був посланий Богом в місто Назарет до Пресвятої Діви Марії і повідомив, що Господь обрав її бути Матір’ю Божою. Ангел з’явився в будинок праведного Іосифа, коли Марія читала Священне Писання, і сказав: “Радуйся, благодатна! Господь з тобою! Благословенна ти між жонами”. Далі ангел повідомив, що Марія народить сина і має назвати його Ісусом.

Ще у Шевченківські дні відбулася зустріч слухачів Червоноградського відділення Міжнародної (Малої) Академії літератури і журналістики зі студентами місцевого ВПУ №11. Вона справила неабиякі позитивні враження, викликала найпрекрасніші почуття та емоції і в студентів, і в маліжан. Адже йшлося про високе, духовне, моральне. Тут юні автори читали свої вірші, виконували пісні. І ось слухачів МАЛіЖу знову

За фенологічними спостереженнями, справжня весна приходить не у березні, а в квітні, навіть у другій половині місяця, коли природа остаточно прокинулася від зимового сну і все починає буяти, схід сонця вітає дружний пташиний спів. Тож говорять: «Березень – юний, квітень – молодик, а травень – красень». З цією порою пов’язано багато цікавих прогностичних прикмет. У

“Сьогоднішнє і давнє — без вузла, І час наспів цей вузол зав’язати, Аби полуда з пращура сповзла І вийшов родовід з курної хати”. Ось так актуалізує проблему поєднання минулого і сьогодення поетеса зі Львова Лідія Шевело. Погодьтесь, мало ми знаємо про себе. Наприклад, як колись відображалися ознаки сімейного стану в костюмі — чи то повсякденному,